Міжнародна спільнота поставилась до цього рішення досить неоднозначно. Справа в тому, що цей вид озброєнь вважають небезпечним через «невибірковий» характер ураження і особливу небезпеку для цивільних. За різними дослідженнями, зокрема – The Monitor близько 98% усіх втрат при використанні такого типу боєприпасів становлять саме цивільні особи, більше третини з них – діти.
Це пов’язано з тим, що багато снарядів не вибухають, а лишаються на землі. До сьогоднішнього дня конвенцію про заборону використання касетних боєприпасів підписали 111 країн. Натомість 71 країна, включаючи Україну, Росію та США, не приєднались до «процесу Осло».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Зважуючи усі за і проти, військове командування України переконане, що такий тип боєприпасів полегшить звільнення тимчасово окупованих територій та збереже багато життів нашим воїнам. Також варто наголосити, що касетні боєприпаси не будуть використовуватись скрізь. Приймати рішення про те, на яких ділянках застосовувати ці боєприпаси, буде вище командування ЗСУ. Українські військові чудово розуміють усі ризики та обмеження, які треба враховувати при роботі з касетними боєприпасами. ЗСУ не будуть використовувати касетні заряди у густонаселених пунктах, оскільки це може спричинити значні втрати серед цивільного населення.
За словами радника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана, союзники, хоч і мають різні погляди щодо касетних боєприпасів, але усі розуміють, що Сполучені Штати продумано, ретельно, та в інтересах захисту народу України ухвалили рішення про надання цієї зброї. Також Салліван зазначив, що це тимчасове рішення, поки США не налагодять масове виробництво унітарних боєприпасів. Радник президента США пояснив, що союзники України зіткнулись з нестачею звичайних артилерійських боєприпасів, тому було прийняте рішення про поставку касетних. Це зроблено для того, щоб Україна мала повноцінну підтримку артилерії під час контрнаступу, а також для відбиття ворожих атак. А прем'єр Болгарії Ніколай Денков, реагуючи на інформацію про надання американцями Україні касетних боєприпасів, сказав, що «ми перебуваємо у стані повномасштабної війни», й тому «коли йде війна, конвенції важливі, але ще важливіше досягти успіху на полі бою».
Найпоширеніший тип касетних боєприпасів в армії США отримав назву DPICM – «удосконалені звичайні боєприпаси подвійного призначення» (Dual-Purpose Improved Conventional Munitions). Ці артилерійські снаряди мають спеціальну касетну бойову частину, що дозволяє їм виконувати подвійну роль. В одному боєприпасі є як кумулятивні суббоєприпаси, які потрібні для знищення броньованої техніки ворога, так і фугасні – для знищення живої сили. В один снаряд DPICM вдалося помістити 88 вражаючих елементів, 24 з яких – кумулятивні. Отже, це максимально універсальний снаряд із значною площею ураження. Один такий снаряд вражає площу діаметром від 100 до 300 метрів.
Принцип дії та різновиди
Касетні боєприпаси представляють собою різновид вибухової зброї, яка може бути скинута з літаків у виді бомб або випущена з наземних артилерійських систем, мінометів та реактивних систем залпового вогню. Такі боєприпаси містять багато суббоєприпасів меншого розміру всередині, які активуються та вибухають незалежно один від одного, створюючи обширну зону ураження.
Для знищення живої сили зазвичай використовують касетні снаряди з осколково-фугасною бойовою частиною. Ці боєприпаси значно спрощують вибиття ворога із добре укріплених позицій. Уявіть ситуацію, коли вам потрібно знищити ворожу піхоту, яка зачаїлась в окопах та бліндажах. Звичайний снаряд має досить мало шансів на те, щоб потрапити у вузький окоп шириною до 1 метра. Проте з касетними боєприпасами все інакше, оскільки вони запускаються на широкі площі. Таким чином вірогідність потрапляння снаряду в укріплений окоп значно підвищується.
Інфографіка: Тузов Богдан
Але касетні боєприпаси – це не тільки про знищення піхоти. Для враження техніки використовують касетні боєприпаси, але вже з кумулятивною бойовою частиною. Деякі авіаційні бомби такого типу, які є у США, здатні пробивати броню у 190 мм та вражати усю техніку на площі приблизно одного футбольного поля. Їх застосовують у місцях концентрації ворожої техніки – наприклад, перед наступом. Або коли ворог розвантажує техніку з платформ і просто вимушений тримати багато одиниць танків, БМП, САУ одночасно на обмеженій території.
Зараз Україна отримала 155-мм артилерійські касетні боєприпаси для гаубиць M777 та САУ M109 Paladin. Кожен снаряд даного типу може містити від 64 до 88 окремих боєприпасів, в залежності від конкретної модифікації. Дальність стрільби залишається такою ж, як у стандартних 155-мм снарядів – до 30 км. Артилерійські снаряди – це досить обмежений спектр боєприпасів, оскільки касетними можуть бути як авіаційні бомби, так і ракети для систем M142 Himars та M270.
Для РСЗВ було створено різноманітні касетні реактивні снаряди. Himars чи M270 американського виробництва може використовувати два типи касетних боєголовок. Одна з них містить 644 протипіхотних або протитанкових елементи. Дальність ведення вогню цими ракетами перевищує 30 км. Крім цього, в арсеналах США є керована ракета М30А1 з дальністю польоту до 84 км, яка має «на борту» близько 180 тисяч вольфрамових елементів у вигляді кульок. Залишається сподіватись, що такі ракети також будуть надані Україні.
Історія та статистика
В другій половині XX століття касетні боєприпаси широко використовувалися в різних збройних конфліктах, зокрема під час війни у В'єтнамі (1960-1970-ті роки), в Перській затоці (1991), в Афганістані (з 1998 року та на початку 2000-х років), у Югославії (1999), в Іраку (2003-2004) та в інших війнах.
Застосування касетних авіабомб армією США під час В'єтнамської війни є одним з найбільш важких випадків. Тоді було застосовано настільки багато боєприпасів такого типу, що, незважаючи на те, що війна завершилася 50 років тому, населення досі страждає від нерозірваних бомб.
Статистика, яку ведуть США, свідчить, що близько 2,3% суббоєприпасів не підриваються і залишаються на або в землі. Для України, за попередніми даними, здійснюється ретельний відбір снарядів з мінімальним показником відмов при підриві суббоєприпасів, який не перевищує 2,35% або навіть менше.
Також не слід забувати, що Росія використовує боєприпаси такого типу в Україні ще з 2014 року. Російські військові вже звикли до вчинення воєнних злочинів, вони ніколи не замислювались про заборону та наслідки використання такої зброї у густонаселених містах. Наприклад 14 березня 2022 року російські артилеристи обстріляли Миколаїв касетними боєприпасами з РСЗВ «Смерч». Тоді 9 цивільних осіб загинули, 37 було поранено.
Моніторингова місія організації з прав людини (UN HRMMU) за перший місяць війни 2022 року зафіксувала принаймні 16 випадків застосування касетної зброї російськими військовими в населених пунктах України.
Отже, офіційні особи та експерти висловлюють різні точки зору щодо надання Україні касетних боєприпасів, також і думки міжнародного співтовариства щодо гуманності та доцільності цього надання сильно різняться. Але одне можна сказати з впевненістю – Україна потребує будь-яких засобів, які допоможуть знищувати ворога.
