Старовинна річка Либідь

Річка Либідь тісно пов’язана з історією міста Києва. Вона оспівана в легенда, переказах та літописах. Колись Либідь протікала південними схилами Києва та була найкрасивішою в цій місцевості річкою. Перша письмова згадка про цю річку датована 968 роком – оповідаючи про облогу Києва печенігами, літописець зазначає, що «не бяше лзѣ коня напоити на Лыбеди».

Одна з відомих київських легенд  розповідає: Річка Либідь утворилась зі сліз сестри засновників Києва – Кия, Щека та Хорива – Либіді. Перекази говорять, що княжна була занадто вибагливою, обираючи майбутнього чоловіка: висміювала залицяльників, які до неї сватались, і проганяла геть. А згодом, коли женихи перестали приходити, засумувала. Для примхливої княжни збудувала дім на горі, і вона доживала там віку на самоті, проливаючи сльози. Гору, де стояв її будинок, стали називати Дівич-горою, а річку, що утворилася з її сліз – Либіддю.

Ріка Либідь є, мабуть, найбільш відомою з дрібних місцевих річок, оскільки протікала вона неподалік центральних київських пагорбів – гір Замкової, Щекавиці та Хоревиці, а її притоки розтікалися струмками по всьому Києву. Після заснування міста Либідь стала природним оборонним рубежем, тому на її берегах згодом виникає багато окремих поселень. Невеликі озера, пологі та заболочені береги річки, багатої на рибу, дуже приваблювали до себе людей, про що свідчать археологічні знахідки. Течія Либіді приводила в дію числені водяні млини, які належали переважно монастирям.

В добу Київської Русі Либідь була повноводною та навіть судноплавною. Відомо, що 1850-х роках планували прорити канал між Либіддю та Дніпром, який мав перетворити Київ на подобу Амстердаму. Пізніше планували започаткувати звідси пасажирське та торговельне сполучення з Дніпром, проте проєкти не вдалося реалізувати через війни та революцію.

Поступово Либідь почала забруднюватися через активну розбудову Києва. Над річкою проклали залізницю, низку шляхопроводів та пішохідних містків, також в річку спрямували велику кількість стічних вод, які розносили містом різні хвороби. Згодом через спалах холери та заболочені ділянки Либіді, які стали розсадниками малярії, в експлуатацію ввели каналізаційний колектор, в деяких місцях споруджувалися перекриття річки для зручності «містян і підприємств». 



На жаль, мегаполіс майже повністю поглинув легендарну річку. До 1980 року Либідь закрили бетонним коробом, і все ж таки на деяких ділянках досі можна побачити, як вона тече вздовж бетонних берегів. Наразі вода в річці дуже низької якості, каламутна та забруднена сміттям. Колись важлива водяна артерія столиці України перетворилась тепер на брудний струмок, і далеко не всі кияни знають історію цієї легендарної річки. 

Сьогодні частини русла річки Либідь в столиці можна побачити в Солом’янському районі, біля вулиць Вадима Гетьмана та Ушинського, а також неподалік Лисої гори та станції метро Либідська