(Не)уславлені українці, які змінили хід історії: Борис Лисаневич

БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ ЛИСАНЕВИЧ – спочатку танцюрист балету, але також політик і бізнесмен; був радником короля Трибгувана, став творцем туристичного маршруту до Даху світу (Непал) та «найкращим другом альпіністів». Вихідця з України визнали «унікальною пам’яткою Непалу».



ВІД ТАНЦІВНИКА ДО АВАНТЮРИСТА

Життю одесита позаздрив би сам Одіссей. Єдина різниця: котили світом Лисаневича не Зевс і Борей хвилями Середземного моря, а російська революція – просторами Євразії. А чатували на нього аборигени, лицарі плаща та кинджала, політичні інтриги, таємні зустрічі, всесвітня слава. Більшовицьку Одесу 19-річний танцівник оперного театру покинув 1924- го, емігрувавши до Франції. Упродовж п’ятьох років виступав у паризькій «Альгамбрі», Російському романтичному театрі, в легендарній трупі Сергія Дягілєва. А після смерті маестро Борис поїхав з гастролями на Схід. І там в авантюрній голові «витанцьовувався» зовсім не балетний пірует. Серія кмітливих «па» – і в Калькутті (індійське місто, недавно перейменоване на Колкату) зусиллями Бориса з’являється елітарний англо-індуський клуб «300», куди входять найвпливовіші представники істеблішменту. В його стінах не лише відпочивають, а й розв’язують тет-а-тет найсерйозніші проблеми, серед яких – план «справедливого перевороту» в Непалі.




У саду клубу «300». Борис крайній ліворуч, за чоловіком в окулярах. Фото з книги Мішеля Песселя «Тигр на сніданок: Історія Бориса з Катманду», New York: E.P. Dutton & Co., Inc. 1966

ДРУГИЙ ПІСЛЯ ЕВЕРЕСТУ

На початку 1950-х Борис Лисаневич до кінця життя застрягає в Непалі (країні, повністю відгородженій від цивілізації), обмірковуючи ідею перетворення Даху світу на туристичну Мекку. В одному з палаців династії Рана Лисаневич облаштовує перший у Гімалаях Royal Hotel. Отримує дозвіл короля на візит дебютних груп мандрівників. Згодом монарх, ошелешений прибутками, наказує видавати візи кожному, хто приїжджає до Катманду. Менше ніж за десятиліття Непал стає однією з найвідвідуваніших держав не лише туристами, а й альпіністською столицею світу. А Лисаневича навіть визнали «унікальною пам’яткою Непалу» – другою після Евересту (за версією журналу «Life»).



Борис Лисаневич та Серж Лифар.

СТАВ ПРОТОТИПОМ ГЕРОЯ РОМАНУ АГАТИ КРІСТІ

Більшість тих, хто побував на Даху світу, – заможні та відомі люди. Серед них – Агата Крісті. Після другого шлюбу з Максом Маллованом письменницю охопила ще одна пристрасть – зміна місць перебування. А оскільки її суджений був археологом і спеціалізувався на країнах Сходу, то й вона на багато років сіла до «східного експресу»: Іран, Сирія, Туреччина, Непал. Діставшись Даху світу, Крісті не могла уникнути теплих обіймів Бориса Лисаневича, бо саме його Royal Hotel та бар «Як і Єті» були тут найпопулярнішими. (З роками бар, ставши рестораном, набуде статусу символу Непалу. До речі, тут і сьогодні можна знайти в меню котлету по-київськи). За свідченнями очевидців, Борис Миколайович не раз супроводжував Агату, знайомлячи її з найвизначнішими пам’ятками Катманду, столиці Непалу. Зокрема, з екзотичними дикими тваринами в межах міста. Подружившись із нашим героєм і дізнавшись його особисту історію, Королева детективів назвала його «найвидатнішим шукачем пригод XX століття». Письменник Віктор Кленов стверджує: саме Борис подарував британській письменниці низку сюжетів для романів. І навіть став прототипом Чарльза Гейворда з її відомого роману «Кривий будиночок».



Борис з дружиною Інгер на полюванні у Непалі. Фото з книги Мішеля Песселя «Тигр на сніданок: Історія Бориса з Катманду», New York: E.P. Dutton & Co., Inc. 1966

ЦІКАВІ ФАКТИ

- Будучи танцівником, Лисаневич виконував партії в балетах «Князь Ігор», «Трикутний капелюх», «Петрушка», «Карнавал», «Жар-птиця», «Парад».

- Уперше до Непалу потрапив 1951 року як гість на весіллі сина короля, куди його доправили особистим літаком монарха.

- Борис Миколайович – учасник державного перевороту в Непалі, виступив на боці представника династії Шах.

- Друзями Бориса Лисаневича були король Іспанії Хуан Карлос, письменниці Агата Крісті та Франсуаза Саган, актори Інгрід Бергман і Жан-Поль Бельмондо, хореографи Нінет де Валуа та Серж Ліфар, художник і скульптор Анрі Матісс, композитор Ігор Стравінський.

- На одному з фото Борис (на той час – радник короля) позує поруч з Джавахарлалом Неру, Індірою Ганді та королівським подружжям Непалу.

- Лисаневич, який вполював 69 тигрів, пізніше заявив: «Про останні 68 я дуже шкодую».

- У своєму мисливському арсеналі одесит тримав гвинтівку Alka Seltzer, яка стріляла кулями зі снодійним і була призначена для полювання на снігову людину – єті.

- Художні стрічки, в яких знявся Борис Лисаневич: «Пригоди китайця в Китаї» (1965), «Людина з Гонконгу» (1975).

- Документальні стрічки про нього: «Битва за Гімалаї» (1999), «Борис Лисаневич – найкращий друг королів» (2007).

- Книги про Бориса Лисаневича: «Тигр на сніданок» (Мішель Пессель, Франція), «Мій Катманду» (Десмонд Дойч, Велика Британія), «Гори залишаються молодими» (Хан Сюїн, Китай).

Прем’єр-міністр Індії Джавахарлал Неру, Борис Лисаневич та Королева Ратну  

З ДОСЬЄ БОРИСА ЛИСАНЕВИЧА

• Народився 4 жовтня 1905 року в Одесі.

• Навчався в Одеських кадетському (1914-1917) та балетному (1920-1921) училищах.

• Був артистом балету Одеського оперного театру (1922-1924), паризького театру «Альгамбра», Романтичного російського театру, працівником французького автомобільного заводу «Рено», танцівником Центру Дягілєва (1925-1929), трупи Шаляпіна (1929-1932), виступав на сценах Індії, Китаю, Яви, Бірми, Цейлону.

• Мав у Непалі мережу ресторанів, готель, проте під кінець життя збанкрутував.

• Помер 20 жовтня 1985 року в Катманду. Похований на цвинтарі британського посольства. Надгробок прикрашає дворянський герб.

• У столиці Непалу Борису Лисаневичу встановлено бюст.


ПОРАДА НА ТЕМУ: «Раз на рік вирушайте туди, де ще не були», - Непальська мудрість.

Цю статтю Надії Аврамчук і Миколи Сухомозського передруковано з дозволу видавництва з книги (ООН) Знамениті українці, які змінили хід історії, САМІТ-КНИГА, Київ, 2020.