Макрон визнає: Франція повинна була уважніше ставитись до воєнної загрози з боку Росії перед її вторгненням в Україну

Президент Франції Еммануель Макрон очевидно сигналізував про значну зміну своєї позиції щодо Росії та її війни проти України, а також щодо членства України в НАТО у своїй програмній промові, виголошеній на форумі Globsec 2023 у середу, 31 травня, у Братиславі.

Globsec Bratislava Forum позиціонує себе як провідну політичну платформу з питань, що стосуються регіону Центрально-Східної Європи, де він сприяє вільному обміну ідеями та забезпечує місце зустрічі для зацікавлених сторін з усіх секторів суспільства.

Цьогорічний захід був присвячений питанням регіональної безпеки напередодні саміту глав держав НАТО, що має відбутись у столиці Литви Вільнюсі 11-12 липня.

У своїй промові Макрон сказав, що більше не повинно бути розділення між «Старою Європою» та «Новою Європою», тому що відмінності у поглядах між сходом і заходом Європейського Союзу частково стали причиною неспроможність ЄС протистояти загрозі з боку Росії.

Більше по темі

Лідери країн Європи закликали Грузію до прозорого розслідування порушень на виборах

Європейська рада напередодні виборів у Грузії наголосила на тому, що країна відходить від свого європейського шляху

Він також сказав, що Францію довгий час критикували як «зарозумілу», «далеку» та «не зацікавлену» в єдності країн регіону, але він намагається наразі більше залучати її до спільних дій Євросоюзу. Ці слова Макрона викликали бурхливі оплески присутніх на заході.

Президент Франції підкреслив, що Україна «сьогодні захищає Європу», і в інтересах Заходу, щоб НАТО надало ті гарантії безпеки, про які просить Київ.

«Тому я за, і це буде предметом колективних переговорів у наступні тижні... щоб запропонувати вагомі та надійні гарантії безпеки Україні», – додав він.

Він запропонував, щоб країни-члени НАТО надали такі гарантії на той час, поки Україна очікує вступу до альянсу. «Ми повинні вибудувати щось середнє між гарантіями безпеки, наданим Ізраїлю, і повноцінним членством», – сказав Макрон.

Він нагадав, що в 2019 році він називав НАТО «брейнально мертвим», і додав, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році «я можу сказати, що сьогодні Володимир Путін розбудив його найсильнішим ударом струму».

Здається, ця промова сповіщає про нове, більш жорстке ставлення Франції до Москви. Попередні заяви Макрона про те, що Росію не можна принижувати або що і Москві, і Києву слід надати гарантії безпеки, сприяли уявленню у Східній Європі про те, що він неоднозначно ставиться до російської агресії.

«Ми повинні сьогодні всіма засобами допомогти Україні провести ефективний контрнаступ проти російських військ», – сказав Макрон. «Це те, що ми зараз робимо. Ми маємо активізувати наші зусилля, тому що те, що станеться в найближчі кілька місяців, дає шанс навіть на... міцний мир. Припинення вогню недостатньо, ми створимо черговий заморожений конфлікт, який завтра стане черговою війною», – сказав він.

Макрон також повторив своє твердження, що країни ЄС повинні купувати європейську зброю та підвищувати власні оборонні можливості. «Від нас, європейців, залежить, чи матимемо ми в майбутньому здатність захищати себе», – сказав він. «Європа, здатна оборонятись, європейська опора на НАТО є незамінними. Це єдиний спосіб заслужити довіру... в довгостроковій перспективі».

Це значною мірою відповідало давній тезі Макрона про те, що має бути вироблена ширша європейська оборонна стратегія, щоб збалансувати те, що він вважає надмірною залежністю від США. Крім того, він сказав: «Наша стабільність і безпека не повинні бути делеговані на розсуд виборців США». Проте весь його тон тепер набагато більше відповідав доволі агресивній позиції США, Великої Британії, країн Центральної та Східної Європи.

Коментарі Макрона були сприйняті слухачами як ознака того, що Франція підтримає ті східноєвропейські країни (такі як Естонія чи Польща), які вважають, що НАТО має надавати сильніші позитивні сигнали про те, що заявка України на членство в альянсі буде задоволена якомога швидше.

У той же час французький президент наголосив, що Європа повинна бути обережною, аби не відштовхнути країни, що розвиваються, особливо ті, які не підтримують санкції Заходу проти Росії. Він попередив, що якщо ці країни піддаватимуться покаранню з боку Заходу, вони можуть стати на бік Росії та Китаю і створити «новий світовий порядок», чим Путін і Сі Цзіньпін давно погрожують світові.

Дещо змінивши тон, він сказав, що що б не сталося в Україні, Росія нікуди не дінеться і залишиться сусідкою ЄС.

Він заявив, що з цієї причини виступає за швидке розширення ЄС на Західні Балкани та Молдову. Таке розширення, за його словами, буде корисним з огляду на стратегічні потреби  ЄС, також блок повинен паралельно зміцнювати свою безпеку шляхом агресивного підвищення європейських можливостей у сферах енергетичної, військової та промислової безпеки.

«Ми повинні бути здатними захистити себе та наших сусідів», – сказав він. «Ми не тільки повинні бути в змозі протистояти війнам сьогодні, ми також повинні бути готові до майбутнього».

Втім він додав, що таке розширення може відбутися лише в тому випадку, якщо буде гарантовано, що нові члени дотримуватимуться законів і цінностей ЄС. Багато присутніх сприйняли це як вислів стурбованості тим, що розширення на схід створило для союзу додаткові проблеми, такі як послаблення демократії в Угорщині та Польщі.

«Це був тривожний дзвінок для Європи, і ми прокинулись», – сказав він. «Я думаю, ви знаєте, чому я тут: ви можете розраховувати на Францію».

У четвер президент Макрон приїхав до Молдови, де він брав участь у другій зустрічі Європейського політичного співтовариства (EPC), яка зібрала лідерів з усього континенту в замку Мімі в Бульбоаці, Молдова. 

Платформа EPC була створена у 2022 році внаслідок російського вторгнення в Україну. Президент Макрон вперше запропонував створити Співтовариство під час конференції у травні 2022 року, а 23-24 червня того ж року створення його було схвалено Європейською Радою. 6 жовтня в Празі (Чехія) перше засідання EPC відбулося за участю 44 держав. Очікувалось, що у цьогорічному заході у Молдові візьмуть участь 47 держав.