Невдовзі після масованого ракетного удару Росії по Києву 16 травня ботоферми почали розповсюджувати повідомлення про те, що генерал Валерій Залужний був тяжко поранений під час цієї атаки. Мало хто повірив цим чуткам, але соціальні мережі мають чимало способів поширити безглузді твердження.

Чутки про поранення Залужного були спростовані в офісі Kyiv Post 22 травня під час візиту генерал-майора США у відставці Девіда Болдуіна, який бачив головнокомандувача ЗСУ напередодні і підтвердив, що той був у «надзвичайно гарному настрої».

Advertisement

Вчора, 25 травня, Залужний навіть потролив розповсюджувачів чуток у короткому відеозверненні. Він також виклав фото, на якому був одягнений у футболку з написом F-16.

ВСТАВКА

Чи була та ракетна атака взагалі успішною?

Насправді та атака з тріском провалилася. Українські чиновники повідомили, що місцеві сили протиповітряної оборони збили шість «аеробалістичних» ракет, дев’ять крилатих ракет, три балістичні ракети, шість ударних безпілотних літальних апаратів і три безпілотних літальних апарати спостереження під час, імовірно, найпотужнішої та найбільш різноспрямованої атаки Кремля на українську столицю з тих пір, як у жовтні Володимир Путін розпочав свою невдалу у кінцевому підсумку кампанію з бомбардування цивільної інфраструктури України.

Advertisement
Естонія взяла під охорону стратегічний підводний кабель Estlink 1
Більше по темі

Естонія взяла під охорону стратегічний підводний кабель Estlink 1

Після розриву Estlink 2 Естонія посилила охорону енергетичної інфраструктури.

Росіяни стверджували, що під час цієї атаки знищили ПЗРК Patriot, але Пентагон заявив, що він був лише пошкоджений і протягом трьох днів після атаки його відремонтували, і зараз він повністю готовий до подальшого застосування.

24 травня, через тиждень після невдалої атаки, в ході якої було використано високотехнологічну російську зброю вартістю в 120 мільйонів доларів, один із найвідоміших прокремлівських тролів у Твіттері зібрав понад 400 тисяч переглядів під явно брехливим повідомленням: «Головнокомандувач ЗСУ був тяжко поранений під час російського обстрілу».

Advertisement

Сьогодні рано вранці згаданий троль з ніком КімДотком відчув себе зобов’язаним спростувати свою заяву про поранення Залужного там же у Twitter:

Отже, чому вони брешуть?

Як вам скаже будь-який психолог, існує багато причин, чому люди брешуть. Але цілі народи? Систематично? Патологічно?

Цим питанням займаються як історики, так і політологи.

Максималістичне пояснення

Росія повинна брехати, щоб підтримувати міф про своє походження, який є відвертою брехнею.

Путін і багато російських істориків стверджують, що Російська імперія історично походить з Києва, з Київської Русі, і що українців як нації насправді не існує, вони є лише девіантною формою росіян, зіпсованих західним впливом.

Advertisement

Якщо українці не існують як окрема нація та народ, якщо будь-які їхні претензії на окреме існування можна відкинути як спробу спростування міфу про ваше власне походження, тоді ви маєте право – як наголошує Путін та його прибічники – знищити їх.

І правда, що ховається за цією брехнею, дуже проста: уся ця історія з «денацифікацією» та «демілітаризацією» – це лише спроба раціоналізувати передбачувану потребу знищити народ, саме існування якого підриває хиткий грунт, на якому базується міф про походження Росії.

Навіть Євген Пригожин, очільник групи найманців «Вагнера», висміяв заяви Росії про «денацифікацію» та «демілітаризацію».

Епістемологічний гамбіт

Advertisement

По суті, ніхто з нас не знає якоїсь абсолютної правди. Все у світі відносно, тому будь-які претензії на абсолютну об’єктивну істину звучать абсурдно.

Це більш-менш співпадає з тезами «політтехнолога» Владислава Суркова, який був радником Путіна і деякий час відповідав за політику РФ щодо України після вторгнення Москви в Крим і Донбас у 2014 році.

Оскільки не існує об’єктивної істини, ви самі можете обирати, яку з багатьох граней реальності ви бажаєте висвітлити саме зараз. І якщо ви макіавелліст – а Сурков ним, безумовно, є таким – то ви легко зможете навмисно брехати, аби скаламутити воду і посіяти сумнів там, де вам буде потрібно.

Advertisement

Хіба це не звучить диявольськи цинічно?

Це не просто так звучить. Це справді диявольськи цинічно.

Видатний історик Тімоті Снайдер зробив усе можливе, щоб привернути увагу до небезпечності саме такого типу маніпуляції правдою.

«Я вважаю, що Володимир Путін вдерся в Україну, обґрунтувавши своє вторгнення системним хибним розумінням того, що таке Росія і що таке Україна», – сказав він нещодавно в інтерв’ю.

Коли Снайдер намагається глибше дослідити філософські основи перманентної потреби Росії брехати, він виявляє доволі чудернацько сформовану ідею місіанства, яку впродовж століть виробила Росія.

Історик називає цю ідеологію місіанства «російсько-християнським фашизмом». По суті, прихильники цієї ідеології бачать світ хворим, повним «тріщин, прогалин і відмінностей», які заважають йому бути цілісним.

«Отже, речі, які ви сприймаєте у своєму повсякденному житті як факти, – пояснює Снайдер, – з точки зору російсько-християнського фашизму це свідчення того, що щось не так зі світом. Насправді ніяких фактів немає, насправді має бути якась невидима єдність і правда… яка втрачена…» І місія Росії – відновити цю втрачену єдність.

«Тепер, якщо ви міркуєте таким чином, формується дуже цікавий контекст, і тоді тези російської пропаганди вже не здаються повною маячнею», – продовжує Снайдер.

«Один із наслідків: немає фактів, немає істини в загальноприйнятому розумінні. Єдина правда – це глибинна правда: усе, що я кажу, що допомагає Росії відродитись, це правда. Значень теж немає. Немає нічого хорошого, крім відродження Росії та її місії об’єднати весь світ».

Як видно, серед відомих сучасних інтелектуалів Снайдер найбільш проникливо розуміє передісторію та потенційні наслідки триваючої війни Росії проти України. І він неодноразово підкреслював, що ця війна матиме величезні наслідки не лише в геополітичному сенсі, а й у сенсах філософському та антропологічному.

Що є істинним? Що означає бути людиною? Правда полягає в тому, що напад Росії на Україну є в більш широкому сенсі спробою відкинути самі ці засадничі питання.