Після закінчення війни Україні будуть потрібні гарантії безпеки на майбутнє. Очевидно, що безпеку гарантуватиме членство в НАТО, а не повернення ядерного озброєння – це не на порядку денному.
У нещодавньому інтерв'ю на тему Західної допомоги старший радник Міністра оборони України Олексія Резнікова Юрій Сак сказав: "Нам не хотіли давати важку артилерію, а потім дали. Не хотіли давати системи HIMARS, а потім дали. Не хотіли давати танки, а тепер дають. Ми отримаємо все, крім ядерної зброї".
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
“Але хіба ядерна зброя не гарантує Україні безпеку? – запитав я. – Президент Зеленський сказав, що треба повернути всі наші території, які ми мали до вторгнення. То чи не слід за таким же принципом повернути собі ту ядерну зброю, яка Україна мала раніше?”
Сак відповів: “У списку того, про що ми просимо, є те, що ми ще не отримали (ядерної зброї там нема) – наприклад, далекобійні ракети, які нам потрібні для контрнаступу і для захисту.
Ми ще не отримали винищувачі 4 покоління F16, і є ще системи озброєння, які нам потрібні. А щодо ядерної зброї, то ми – мирний народ. Не думаю, що в нас є бажання стати ядерною державою.
Ми сподіваємось, що нинішня система – міжнародна система – не дозволить Росії зробити якусь дурість. Питання ядерної зброї було одним із тих, які обговорювались під час візиту китайського лідера до Москви. Щоб жити в безпечному і стабільному світі, треба, щоб ядерних держав було менше, а не більше”.
На запитання про те, як скоро після війни Україна стане членом НАТО, існують різні відповіді. Пан Сак нагадав, що в 1994 році Україна відмовилась від свого ядерного арсеналу в обмін на гарантії безпеки, обіцяні підписантами Будапештського меморандуму – США, Великою Британією і РОСІЄЮ. Проте він сподівається, що Україна стане 33-м членом НАТО – після Швеції.
Його оптимізм базується на тому, що в порівнянні з арміями більшості країн-членів НАТО українська армія з її бойовим досвідом є найбільш боєздатною:
“Не побоюся сказати, що наша армія – найсильніша в Європі, і вона захищає східний фланг НАТО. Де-факто ми вже відповідаємо більшості вимог для вступу до Альянсу, плюс ми трансформуємо наші Збройні сили під натівські стандарти".
Чи зможе Україна захистити себе, отримуючи військову допомогу від інших країн, але не будучи в НАТО? – Таку думку він відкидає: "Вступ до НАТО є частиною довгострокової стратегії Міністерства оборони, бо ми розуміємо, що не витримаємо, якщо продовжуватимемо покладатися лише на Західні системи озброєння.
Нам треба розвивати власне виробництво. Раніше ми виробляли все – від ракет до танків. Зараз це неможливо, тому ще все, що стосується військової сфери, є ціллю для ракетних ударів.
Але це є одним із пріоритетів Міноборони, і робота вже йде. У нас є спільні проєкти з іншими країнами Східної Європи з виробництва боєприпасів і певних видів озброєння, а також ремонту й обслуговування зброї, яку нам дає Захід. У довгостроковій перспективі ми маємо стати максимально самодостатніми".
За словами пана Сака, навіть якщо контрнаступ не завершиться повною перемогою, Україна все одно не проміняє свою територію на членство в НАТО: “Так уже було, ми намагалися вирішити все шляхом переговорів, але це не спрацювало. Ми вже й так заплатили високу ціну – багатьма життями наших мирних громадян, зруйнованими містами. Ми виженемо росіян із кожного села, із кожного міста, яке вони тимчасово займають, включно з Кримом. Це не є предметом переговорів. І це станеться скоро”.
Ще однією проблемою може стати наплив біженців в Україну, якщо Російська Федерація впаде. Чи дестабілізує це Україну, і чи створить безпекову проблему?
“Після перемоги ми займатимемось відбудовою нашої країни. Що там відбуватиметься в Росії – нас не хвилює. Нас хвилює лише виплата репарацій і суд над воєнними злочинцями. Є міжнародні конвенції, учасницею яких є Україна, і все буде вирішено в цих рамках”.
Чи стане гарантією безпеки усунення Путіна від влади?
“Путіна не треба усувати від влади. Треба, щоб його затримав Інтерпол і доправив до Гааги, де він має постати перед судом за ті воєнні злочини, які скоїв”.
А до того, як Україна вступить до НАТО, чи міг би бути гарантією безпеки миротворчий контингент – скажімо, з дружніх країн, таких, як Польща? Пан Сак вважає, що це цікава ідея: “В європейській історії вже були приклади, коли вводився стабілізаційний чи миротворчий контингент. Після Другої світової війни Німеччина була демілітаризована. І міжнародному співтовариству слід розглянути такий варіант – демілітаризувати якщо не всю Росію, то принаймні створити демілітаризовану зону вздовж кордонів України. Але спершу треба перемогти в цій війні”.
На запитання про можливе усунення його шефа з посади Міністра оборони пан Сак відповів так: “Зараз він займається тим, що вміє робити найкраще – забезпечує надання Україні зброї. Президент хоче, щоб він залишався на цій посаді і працював на перемогу”.
