Вибух снаряду на полі українського фермера може спричинити:
-
Порушення вегетації і структури ґрунту;
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
-
Потрапляння "коктейлю" хімічних речовин і важких металів у ґрунтові води;
-
Вигорання рослинності на значній площі.
Нова доповідь, опублікована цього тижня, вказує на ці та інші наслідки вторгнення Росії в масштабі всієї країни і показує, що її війна руйнує не тільки людські життя, міста і села, а й природнє середовище України.
У доповіді "Екологічні наслідки війни Росії в Україні", яку за підтримки чеського уряду підготували Зелений світ – друзі Землі, Чисте повітря для України та інші українські неурядові організації, оцінюється вплив війни на водні й земельні ресурси України, її природні й міські екосистеми. Двоє з авторів доповіді – Д-р Павло Хазан і Максим Кущ – наразі служать у ЗСУ.
Екологічна катастрофа на Сеймі та Десні. Як російський завод отруїв кілька річок і що буде далі
Різні воєнні тактики Росії мають різний вплив на екологію. Наприклад, автори доповіді вказують на високий рівень забрудненості повітря як результат ударів Росії по "нафтосховищах, електростанціях, транспортній інфраструктурі і великих промислових об'єктах, що працюють на економіку і оборону [України]… Горіння електрообладнання на таких об'єктах забруднює навколишнє середовище поліхлорованими дифенілами (ПХД) і діоксинами – токсичними і стійкими хімічними сполуками, що мають негативний вплив на здоров'я людини…", в тому числі на репродуктивну і нервову системи, і спричиняють ракові захворювання.
Від ракетних ударів не тільки гинуть десятки невинних українців, а й страждає навколишнє середовище, в якому вони живуть. "В ракетах, що запускаються по території України, містяться сотні тон хімічних речовин. Токсичні продукти їхнього горіння і їхні залишки забруднюють навколишнє середовище і становлять загрозу для всього живого... Одним із небезпечних чинників вважаються залишки ракетного палива зі збитих ракет. Навіть вдихання випарів рідкого ракетного палива може бути смертельним", – зазначається в доповіді.
Що стосується впливу на водні ресурси, "Україна є однією з європейських країн із найбільшим дефіцитом води. Ситуацію ще більше погіршує затоплена військова техніка, а також вибухи, після яких шкідливі речовини потрапляють у воду і ґрунтові води, чинячи величезний негативний вплив на водні ресурси".
Ось приклад: всім відоме знищення біля 70 одиниць російської техніки під час кількох спроб переправитись через Сіверський Донець у травні 2022 року. З одного боку, це була значна перемога, а з іншого – екологічна катастрофа. У доповіді говориться: "З кожної одиниці втопленої техніки у воду потрапляють десятки і сотні літрів нафтопродуктів – суміші надзвичайно токсичних вуглеводнів".
Окрім цього, води України вже значно постраждали від пошкодження і руйнування очисних споруд і каналізації. В доповіді наводиться приклад: біля Василівки в Запорізькій області, де в перші дні війни були зруйновані очисні споруди, впродовж 200 діб у Дніпро щодоби зливалося стільки необробленої води, скільки вистачило б, щоб наповнити чотири олімпійські басейни.
Стосовно впливу на земельні ресурси в доповіді зазначається, що "тисячі випущених снарядів і одиниць підірваної й спаленої військової техніки, покинутої на полях, ще сотні років залишатимуться необмеженим джерелом зараження ґрунту і ґрунтових вод залізом, алюмінієм, міддю, важкими металами та їхніми сполуками".
Страждають також і екосистеми міст: доповідь звертає увагу на те, що деякі міста не можуть функціонувати нормально.
Наприклад, наплив біженців у Дніпрі і Львові збільшив їхнє населення і відповідно підвищив рівень забруднення і навантаження на комунальне господарство через більшу кількості одиниць транспорту, більшу масу твердих побутових відходів і стічних вод, а також збільшення енергоспоживання.
Жорстоке поводження з людьми часто супроводжується жорстоким поводженням із навколишнім середовищем. Автори доповіді наводять приклад Маріуполя, де знищення його населення безпосередньо пов'язане з перетворенням більшої частини цього прибережного міста на непридатну для життя пустелю.
"Оточивши місто, російські війська навмисно зруйнували його водопостачальну і каналізаційну інфраструктуру. Мешканці були змушені пити воду з пляшок або збирати дощову воду. Оскільки каналізація була виведена з ладу, всі нечистоти просто розливалися по вулицях і потрапляли в підвали й бомбосховища. Через постійні обстріли й бомбардування колодязі й бювети швидко стали зараженими або просто недосяжними для людей.
За словами очевидців, яким вдалося вирватися з міста, від обстрілів і куль росіян гинули люди, що виходили зі сховищ у пошуках води та їжі", – йдеться в доповіді.
Слід зауважити, що війну Росії проти навколишнього середовища України теж можна кваліфікувати як воєнний злочин. У 1977 році Женевська конвенція заборонила "використання способів і засобів ведення війни, які цілеспрямовано завдають чи можуть опосередковано завдати шкоди навколишньому середовищу і таким чином загрожувати здоров'ю і життю цивільного населення".
У цьому зв'язку в міжнародному праві існує прецедент – судові позови щодо компенсацій за екологічні збитки. Через Комісію ООН з питань компенсацій кувейтські позивачі домоглися від Іраку виплати 52 мільярдів доларів за навмисний вилив у Перську затоку 11 мільйонів барелів нафти.
Дані, наведені в доповіді, можна вважати орієнтовними, оскільки в умовах війни можливості провести наукові дослідження й вимірювання на місцях досить обмежені.
Можливо, що знадобляться роки, щоб оцінити повний масштаб її негативних впливів.
Вже другий рік Росія руйнує природнє середовище України, і ще дуже нескоро українські фермери зможуть вийти на поля, всіяні нерозірваними снарядами.
