Коли Росія вдерлась в Україну, елітні пропагандисти Володимира Путіна забажали випити шампанського прямо в студії, аби як слід відзначити цей «урочистий» момент. Керівниця російського державного агентства пропаганди RT Маргарита Симоньян заявила про «неперевершене почуття ейфорії» і додала: «Я чекала цього вісім років. . . нарешті це сталося. Це справжнє щастя».
Але через те, що повномасштабне криваве вторгнення триває вже другий рік, на зміну ейфорії прийшло відчуття страху, «рупори Путіна» щодалі більше хвилюються через можливе створення трибуналів для російських воєнних злочинів. Усвідомлення небезпеки посилюється в їхніх головах.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Виступаючи на державному телешоу «Вечір з Володимиром Соловйовим» у листопаді, Симоньян сказала: «Дозвольте мені сказати вам, що якщо нам доведеться програти, Гаага – реальна чи гіпотетична – прийде навіть за прибиральником вулиць, який підмітає бруківку за Кремлем». Того ж місяця ведуча державного телешоу «60 хвилин» Ольга Скабєєва також спрогнозувала, що якщо Росія програє війну проти України, то кожен росіянин буде вважатися винним у її розв’язанні. Вона стверджувала, що повна перемога є єдиним способом «уникнути трибуналів у Гаазі, кримінальних справ і необхідності виплачувати репарації».
Головнокомандувач НАТО: Альянс шукає засоби, щоб протистояти «Орєшніку»
З плином місяців ці тривоги не вщухають. Під час шоу Соловйова 6 березня Віталій Третьяков, декан Вищої школи телебачення Московського державного університету, висловив занепокоєння з приводу заяв «важливих» західних діячів, які вимагають, щоб Путін та інші росіяни постали перед судом за воєнні злочини.
У кремлівських пропагандистів є чимало приводів для занепокоєння, у прибиральників вулиць та інших пересічних росіян – меншою мірою. Зрештою, відверте заохочення воєнних злочинів проти українців (описуваних пропагандистами Кремля подібними до тварин, якщо не гірше), зображення їх нацистами і захоплення брутальними нападами на їхні будинки та цивільні енергомережі, зрештою, транслювалися не прибиральниками вулиць. Від найнижчих пішаків на шахівниці Путіна до королев пропаганди, таких як Симоньян і Скабєєва, контрольовані державою ЗМІ відігравали провідну роль у спонуканні, заохоченні, раціоналізації та зображенні чимось цілком нормальним кривавої розправи Кремля над сусіднім народом.
Може виникнути спокуса трактувати цю жахливу мову ненависті як дурість, призначену суто для внутрішньої аудиторії. Але спалахи активності пропагандистської машини РФ часто передвіщали або виправдовували серйозні акти державного насильства щодо України, включаючи масові вбивства мирних жителів, масові викрадення українських громадян, перетворення на зброю потоків мігрантів і спроби зруйнувати державний устрій України.
Приклади таких наративів не складно знайти. Вони розповсюджуються щовечора в прямому ефірі. До повномасштабного вторгнення російські державні ЗМІ віддавали перевагу опису українців, які виступають за незалежність, як «свиней», з відповідними карикатурами на державному телебаченні, де українська мова, їжа та традиції регулярно висміювалися. З лютого ж 2022 року ці описи перейшли вже на рівень відкритої дегуманізації. Під час одного свого липневого шоу Соловйов сказав: «Коли лікар проводить дегельмінтизацію кота, для лікаря це спецоперація, для глистів – війна, а для кота – очищення».
У жовтні директор телерадіомовлення RT Антон Красовський пропонував топити українських дітей, підпалювати українські будинки – разом із мешканцями – і стверджував, що українські бабусі з радістю заплатили б за те, щоб їх зґвалтували російські солдати. Він наполягав на тому, що з Україною в її теперішній формі треба покінчити, залишивши невеличку ділянку, призначену для розведення свиней. Красовський вважав за потрібне уточнити, що кажучи про «свиней», він не мав на увазі українських жінок.
У жовтні Павло Губарєв, російський політичний діяч, який у 2014 році проголосив себе «народним губернатором» Донецької області, а потім лідером «Народного ополчення Донбасу», пояснив, що українці – це «російський народ, одержимий дияволом» і що метою Росії було «переконати їх», що вони ніякі не українці. Він додав: «Але якщо ви не хочете, щоб ми змінили вашу свідомість, ми вас уб’ємо. Ми вб’ємо вас стільки, скільки доведеться. Ми вб’ємо 1 мільйон або 5 мільйонів, ми можемо знищити вас усіх».
Кілька місяців потому, у травні, депутат Держдуми Олексій Журавльов з’явився в ефірі програмі «60 хвилин», щоб оприлюднити свої підрахунки щодо кількості українців, яких потрібно перевиховати шляхом «перевстановлення мізків», на відміну від мільйонів тих, які не погодяться відмовитися від своєї української ідентичності та яких тому треба буде знищити: «Максимум 5% невиліковні. Простіше кажучи, 2 мільйони людей. . . Ці 2 мільйони людей повинні покинути Україну або повинні бути денацифіковані, тобто знищені».
У підконтрольних Кремлю засобах масової інформації спостерігається повний консенсус щодо того, що ця так звана «денацифікація» насправді означає масові вбивства. У квітні, знову ж таки в ефірі «60 хвилин», Журавльов і Скабєєва погодилися, що цей процес «здійснюється шляхом розстрілу або відривання голови».
Російські офіційні особи також жодним чином не сумнівалися в тому, що метою вторгнення було пригноблення, а не «звільнення» населення України. У своєму інтерв’ю RT у грудні Дмитро Рогозін, колишній посол Росії в НАТО та колишній віце-прем’єр-міністр з питань оборонної та космічної промисловості, визнав, що українці не вітали своїх російських окупантів і що потрібні будуть величезні зусилля, щоб змінити їхній світогляд: «Багато років має пройти навіть після нашої перемоги, перш ніж ми зможемо забезпечити повну лояльність цього населення». За словами Рогозіна, перетворення цієї «великої території» на Росію потребуватиме багато робочої сили, часу та зусиль.
Поширеною є тема тривалої окупації. Депутат Держдуми, колишній командувач ВДВ Росії генерал Володимир Шаманов підрахував, що знадобиться «перевиховати» принаймні два покоління українців, перш ніж вони терпітимуть домінування Росії. У березні в ефірі «60 хвилин» Шаманов підсумував: «Сьогодні можна чітко спрогнозувати, що нам доведеться залишатися в Україні років 30-40».
Під час цього ж шоу військовий експерт Ігор Коротченко припустив: «Очевидно, що процес денацифікації України триватиме мінімум 15-20 років». Він передбачив, що російські війська повинні будуть залишитися на території України зі значною російською присутністю в осяжному майбутньому.
6 березня Третьяков з Вищої школи телебачення наголосив, що російські військові бази повинні бути створені по всій Україні, «щоб контролювати менталітет цієї території». Він заявив, що українці «перетворилися на тварин» і Росія має планувати свої дії відповідно до цього.
Досить легко встановити зв’язок між висловлюваннями, в яких українці регулярно порівнюються з тваринами, комахами чи хробаками, з такими звірствами, які мали місце в Бучі, з тортурами та вбивствами українських військовополонених, спробами заморозити та заморити голодом мирних жителів шляхом руйнування критичної інфраструктури, а також примусовою депортацією українців – в тому числі дітей – до Росії.
Російські науковці із задоволенням пояснюють логіку кремлівського насильства та надають йому інтелектуального блиску. Пояснюється, що атаки з метою позбавити українців електроенергії, води та їжі є частиною більш масштабного плану. Таким чином, мовляв, насильницьке переміщення мільйонів українців до Росії має компенсувати серйозні демографічні проблеми РФ, тоді як ще 8 мільйонів було витіснено на захід, щоб заполонити Європу та підірвати її економіку, створивши кризу біженців. У жовтні, виступаючи на шоу Соловйова, заступник декана МДУ Андрій Сидоров заявив, що знищення України має другорядну користь: «Треба дочекатися слушного моменту і створити міграційну кризу в Європі через нову хвилю українських біженців», – сказав він.
А в січні ведучий програми «Соловйов Live» Сергій Мардан щиро порадів через кількість «душ» змушених полишити рідні домівки і переїхати в путінську Росію українців: «Подивіться, скільки Батьківщина витрачає на вирішення демографічної проблеми. . . Цих людей [українців] ми отримали безкоштовно, за безцінь – приблизно п’ять мільйонів! П'ять мільйонів душ!»
У світі російського державного телебачення у кожний має душу, але не кожен має право спокійно дожити свій вік. Деякі речі просто важливіші за це, як пояснила професорка Московського державного інституту міжнародних відносин Олена Пономарьова у шоу Соловйова в березні: «Ніколи не дозволяйте моралі заважати вам робити правильні речі. Я розумію важливість гуманітарної складової. . . але мораль не повинна заважати».
Неважко уявити, як ці слова будуть сприйняті у залі суду, коли обвинувачення викладе свої аргументи щодо винуватості професорки Пономарьової та її співобвинувачених.
Джулія Девіс – колумністка The Daily Beast, яка створила Russian Media Monitor. Вона є членкинею Академії телевізійних мистецтв і наук, Гільдії кіноакторів і організації «Жінки в кіно».
Передруковано з дозволу автора з сайту CEPA.
Погляди, висловлені автором в цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
