На початку січня офіційні особи США та України вперше прокоментували помітне скорочення застосування Росією артилерійського вогню, яке подекуди було на 75% меншим, ніж у попередні місяці. Деякі американські аналітики заявили, що інтенсивність російських обстрілів впала в середньому з 20 тис. пострілів на день до приблизно 5 тис.

На той час причини такого зниження ще не були очевидними, тому висувались різні припущення, чому це відбувається. Деякі аналітики припускали, що Росія переглянула свою тактику використання артилерії, інші ж вважали, що причиною є те, що у них просто закінчилися придатні для використання боєприпаси.

Advertisement

Останні оцінки Міністерства оборони Великої Британії, як видається, свідчать на користь останньої версії.

У чому причина цієї нестачі?

Дрони ГУР налетіли на нафтобазу в Калузькій області Росії − джерело
Більше по темі

Дрони ГУР налетіли на нафтобазу в Калузькій області Росії − джерело

На місці ударів виникли пожежі, однак наслідки атак наразі невідомі.

Є низка факторів, які могли призвести до нестачі амуніції, з якою наразі стикаються російські збройні сили.

По-перше, Путін розраховував на стрімкий та переможний перебіг своєї «спеціальної воєнної операції». Через те, що вона триває вже багато місяців, а не днів чи тижнів, російські запаси вичерпались, оскільки російське командування вчасно не усвідомило, що їхня тактика застосування потужних артилерійських обстрілів для захисту своїх військових об’єктів зазнає краху.

Advertisement

По-друге, незважаючи на тиск, який чинився на виробників боєприпасів з метою поповнити витрачені запаси, росіяни не змогли цього зробити. Усвідомлення цієї невдачі призвело до указу президента Росії від 3 березня, яким «передбачаються заходи, що дозволять Міністерству торгівлі та промисловості призупиняти роботу оборонних підприємств, які не виконують виробничі плани».

По-третє, отримання Україною зброї більшого радіусу дії, включно з високомобільними реактивними системами залпового вогню HIMARS і M270, дозволило завдати ударів по російських складах боєприпасів, наприклад, у Макіївці 5 січня, коли було знищено склад боєприпасів і вбито сотні російських військових.

Advertisement

Як на це реагує Росія?

Вона мало що може в цій ситуації зробити, хіба що обмежити використання артилерії там, де вона найбільше потрібна. Як повідомлялося раніше, останнім часом спостерігається збільшення кількості старих боєприпасів, які використовуються російськими військами. Деякі з них виготовлені понад 40 років тому. Крім того, у грудні повідомлялося, що Кремль намагався придбати боєприпаси у своїх союзників, які в нього ще залишилися – Північної Кореї та Ірану – що є ще одним доказом спустошення арсеналів Росії.

Advertisement

Вплив браку снарядів на ситуацію на передовій

Очільник угруповання найманців «Вагнера» Євген Пригожин неодноразово скаржився, що Міноборони Росії навмисно не дає його військам необхідних боєприпасів. Зараз остаточно стало зрозуміло, що це лише ще один приклад того, як російське командування зводить військові зусилля власної армії нанівець.

Але це не надто втішить найманців групи «Вагнера», яка лише за останні два місяці втратила тисячі бійців в Україні, сказав високопоставлений чиновник США.

Хоча Росія все ще має у своєму розпорядженні більше артилерійських снарядів, ніж Україна, вже стало зрозуміло, що попередня західна аналітика значно переоцінювала кількість амуніції у росіян.

Тепер виявляється, що, окрім продовження спроб наступу на міста Бахмут і Вугледар, Росія найбільше зосереджена на зміцненні своїх оборонних укріплень в очікуванні можливого наступу ЗСУ на Донеччині чи Луганщині.

Advertisement

Разюче зниження інтенсивності артилерійського вогню є ще одним доказом ослаблення позиції Росії у цій війні, що робить українську перемогу на полі бою ще на крок ближчою.

Стів Браун - після завершення кар’єри експерта з поводження з боєприпасами і офіцера, відповідального за їх знешкодження, в армії Великої Британії Стів працював у галузі знищення боєприпасів, розмінування та знешкодження вибухових пристроїв в структурах ООН і НАТО. У 2017 році, після дострокового виходу на пенсію, він разом зі своєю українською дружиною та двома синами переїхав до України, де став професійним письменником. Зараз він працює англомовним редактором у Kyiv Post.

Advertisement