Уповноважений Президента з прав дитини з 2014 по 2021 рік, голова благодійного фонду «Врятуймо Україну» Микола Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Kyiv Post розповів про масове примусове вивезення українських дітей до Росії, яке можна кваліфікувати як воєнний злочин. Також Кулеба розповів про численні випадки сексуального насильства над українськими дівчатами та хлопцями на окупованих територіях.
Чи відомо вам про воєнні злочини росіян проти українських дітей?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Ця війна сама по собі вже є злочином проти українських дітей, тому що до 2014 року у нас було 8 мільйонів дітей. Зараз лише половина проживає на підконтрольних Україні територіях, а 20% усіх українських дітей залишаються в РФ чи на окупованій території. Це небезпечно, тому що цим дітям щодня промивають мізки, а російська влада має чітку стратегію русифікації українських дітей та знищення української ідентичності. Звичайно, головна мета Росії – знищити нас як націю. Вони ненавидять українців. Тому бути українцем і жити в Російській Федерації небезпечно.
Головнокомандувач НАТО: Альянс шукає засоби, щоб протистояти «Орєшніку»
Скільки українських дітей зараз перебуває в Росії?
Російські чиновники кажуть, що тільки після 24 лютого минулого року там було зареєстровано понад 700 тисяч дітей. З 2014 року їх вже було кілька сотень тисяч на окупованих Російською Федерацією територіях, тобто наразі приблизно 1,5 мільйона українських дітей залишаються під контролем росіян. Тому ми закликаємо всі міжнародні організації допомогти – зокрема Червоний Хрест та ООН – допомогти Україні встановити, де ці діти, та повернути їх в Україну.
Можливо, цих українських дітей не супроводжують дорослі. Декого з них викрали, зокрема з Маріуполя чи інших окупованих територій. Деякі діти мають статус сиріт, але в Україні є батьки, які їх розшукують. Бувають різні історії, але ми повинні знати, де наші діти.
Мені відомо з дописів у ЗМІ, що багато українських дітей усиновили росіяни, ймовірно, примусово.
Ви ніколи не знайдете жодної української дитини, яку усиновили росіяни. Минулого року Путін підписав два законопроекти: перший спрощує отримання російського громадянства дитиною, яку супроводжують, а другий спрощує процедуру всиновлення. Якщо ви хочете усиновити дитину в Росії, ви повинні спочатку надати дитині російське громадянство. Тому вони формально всиновлюють російських дітей, а не українських. Інформацію про усиновлення українських дітей знайти неможливо, тому що росіяни спочатку дають їм російське громадянство.
Ви ніколи не встановите, скільки українських дітей усиновили минулого року та з 2014 року. Це триває вже дев’ять років. Торік російські чиновники повідомляли про тисячі усиновлених українських дітей у Краснодарському краї та інших регіонах Росії. Цих дітей не тільки всиновлюють, а й передають на виховання, є різні форми виховання українських дітей у російських родинах. Вони не повідомляють українським чиновникам про дітей без супроводу, що суперечить міжнародному праву. Згідно з міжнародним правом, Росія повинна інформувати українську владу про кожну українську дитину на своїй території.
Чи можна цю примусову депортацію дітей кваліфікувати як міжнародний злочин?
Так, це міжнародний злочин. Перш за все, їх примусово депортують. Я нещодавно прочитав повідомлення уповноваженої Путіна з прав дитини Марини Львової-Бєлової, яка стверджувала, що це не депортація. Це, мовляв, евакуація. Росіяни намагаються зобразити себе рятівниками, які допомагають виживати українцям. Проте насправді це депортація та викрадення українських дітей. Це геноцид, тому що їм намагаються заборонити бути українцями в РФ.
У нас є свідчення від дітей, яких повернули через наші рятувальні місії, про те, що росіяни змушують їх співати російські пісні, забороняють малювати українську символіку, носити кольори українського прапора та ідентифікувати себе як українців. Українських дітей змушують вивчати історію Росії. Можу вам показати – це нова книга, яку я буквально вчора привіз зі звільненої території. Ці книжки вийшли торік у Росії та розіслані в українські школи на окупованих територіях. Я знайшов тисячі таких книжок в одній зі шкіл. Тут ви знайдете розповідь про те, як Ленін створював Україну.
Отже, раніше не було України, але Ленін одного дня вирішив: «а добре було б створити Україну». Вони окупували наші території, і там українські діти мають ходити до школи, інакше вчителі кажуть батькам, що їх позбавлять батьківських прав. Таким чином росіяни намагаються знищити українську ідентичність. Це справжній геноцид.
Ви щойно приїхали зі звільненої Херсонщини. Чи стало вам відомо про випадки сексуального насильства там над українськими дітьми під час російської окупації?
У нас є спеціальні центри, які працюють з жінками та дітьми, які зазнали сексуального насильства або стали жертвами інших воєнних злочинів з боку російських військових. Останній випадок – з дівчиною, яка повернулася з РФ. Нам стало відомо, що ця дитина зазнала сексуального насильства, поки вона перебувала на окупованій території. Вона бачила там багато дівчат, яких ґвалтували росіяни, її ровесниць.
Скільки їй років?
На час скоєння злочину це була п'ятнадцятирічна дівчина. Зараз їй шістнадцять. Ми працюємо з цією дівчиною, і вона каже нам, що її не зґвалтували, тому що її брат переховував її від росіян, але ми вважаємо, що це неправда. Вона не може сказати правду, тому що для будь-якої дівчини соромно бути зґвалтованою. Тому вона залишається в нашому центрі, і ми з нею працюємо. Але вона повідомляє про інші випадки зґвалтування її подруг росіянами.
Є й інші випадки, коли ми встановлюємо факт сексуального насильства. Ми намагаємося допомогти цим дівчатам та їхнім батькам. Але це не тільки дівчата. Це могли бути й чоловіки, яких росіяни зґвалтували.
Скільки всього таких жертв?
Наш центр наразі працює з двадцятьма кейсами, нам потрібно збільшити штат, щоб мати змогу працювати з більшою кількістю справ. Ми консультуємо цих людей і дітей онлайн і маємо центр, де вони можуть жити та проходити програму реабілітації після травми. Існує мережа центрів, які надають таку підтримку.
Мало хто, особливо діти, готові розповідати про цей жахливий досвід, тому ми не знаємо, скільки насправді жертв.
Важко навіть уявити, скільки насправді жертв не лише сексуального насильства, а й різного роду інших звірств росіян, особливо на раніше окупованих територіях, які зараз звільнені, де працюють наші рятувальні команди. Для евакуації сімей з дітьми із зони бойових дій працюють понад 60 одиниць техніки, бронемашини та карети швидкої допомоги.
Лише після евакуації, після розміщення цих сімей і дітей у лікувальних центрах, ми можемо розпізнати ознаки насильства чи інші проблеми з дітьми. Однак в зонах бойових дій це дуже важко ідентифікувати. Буквально вчора, коли я спілкувався з родиною в зоні бойових дій, ми чули вибухи, і діти плакали і ховалися.
За таких обставин говорити з дітьми та вибудовувати стосунки з сім’ями, які дозволяють їм розповісти мені про щось, є складним завданням. Набагато простіше це зробити в нашому центрі, де ці родини живуть місяць і більше і вже готові щось обговорювати. Сім’ї не налаштовані вести довгі перемовини в зонах бойових дій, тому наша головна мета – доставити їх у безпечніше місце. Інколи про злочини взагалі неможливо дізнатися.
А як бути з українськими дітьми, які залишаються в РФ? Чи можливо повернути цих дітей? Чи знаєте ви історії успішних повернень?
Ми врятували 44 дитини з Російської Федерації, значна кількість для громадської організації. Українська влада не веде переговорів з російською владою про повернення таких дітей. Росія блокує будь-яку евакуацію. Але існують дві можливості: по-перше, здобути перемогу і звільнити українські території, по-друге, звернутися до міжнародних організацій, ООН і Червоного Хреста, щоб ті допомогти Україні знайти своїх дітей і повернути їх на додому.
