51-річний венесуелець без зайвих зволікань переходить до головного: пояснює, наскільки важливо врятувати світ від злочинної мережі «клептократичних автократів», які стоять не лише за війною в Україні, а й за іншими жахливими злочинами найбезжальніших диктаторів світу.
За словами Леопольдо Лопеса, нинішнє керівництво його рідної Венесуели, як і Китаю, Росії, Ірану, Білорусі, Нікарагуа та Куби є частиною глобальної мережі диктатур, які об’єдналися, щоб незаконно заробляти гроші і утримувати тоталітарну владу над своїми країнами попри прагнення їхніх громадян йти іншим, демократичним шляхом. Однак ці тирани не лише є ярмом для власних народів, вони дестабілізують глобальну систему загалом.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Єдиний спосіб стабілізувати світ – сприяти свободі та демократії», рятуючи країни від «клептократичної мережі, яка працює на те, щоб підірвати їхні основи».
Росія поширила низку відеороликів для дискредитації кампанії Гарріс
Керує цією злочинною мережею, за твердженням лідера опозиції, президент Росії Володимир Путін.
Родріго Фігередо, венесуельський правозахисник у вигнанні, каже, що боротьба з Путіним і Ніколасом Мадуро, а це дві сторони однієї медалі, оскільки «Мадуро і Путін однакові й діють, використовуючи однакову авторитарну динаміку для нападу на демократію та вільний світ».
Список країн, на які Заходом було накладено санкції, показує, що більшість держав, про які згадує Лопес, є також і найбільш «санкціонованими» у світі: Росія, Іран, Сирія, Північна Корея, Венесуела, М’янма та Куба.
Колишній посол міжнародно визнаного тимчасового уряду Венесуели Естефанія Мелендес каже, що співпраця між режимами-вигнанцями наразі поглиблюється, тому Захід повинен запроваджувати додаткові санкції проти Москви та її ставлеників і протистояти їхнім спробам нормалізувати відносини, як це зараз відбувається з режимом у Каракасі. Будь-яка спроба зняти санкції з режиму Мадуро рівнозначна тому, щоб дозволити «Путіну уникнути того економічного тиску, під яким він зараз перебуває», і продовжити «розширення впливу Росії в Латинській Америці».
Лідер російської опозиції Гаррі Каспаров, який вже протягом двох десятиліть відкрито критикує Путіна, тісно співпрацює з Лопесом та поділяє його думку, що «правління Володимира Путіна є страшною загрозою для демократій у всьому світі». Двоє переконаних демократів об’єднались в листопаді минулого року, щоб провести перший з'їзд Всесвітнього конгресу свободи (WLC), організації, яка прагне допомогти продемократичним лідерам виробити ефективні засоби протистояння диктатурам.
Перший захід WLC у листопаді минулого року вчергове засвідчив, що очолювати боротьбу з міжнародним консорціумом диктаторів, звичних до тяжких кримінальних правопорушень, не просто складно, але й смертельно ризиковано. Серед присутніх на першому заході WLC у Вільнюсі був Тулані Масеко, адвокат-правозахисник з Есватіні (колишній Свазіленд).
Через три місяці після з'їзду, у січні минулого року, за два дні до того, як міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прибув з державним візитом до цієї невеликої африканської країни, де народився Масеко, активіст-юрист був застрелений невідомими на очах у його родини. Протягом кількох місяців перед тим Масеко отримував погрози бути вбитим і був впевнений, що за ними стоїть диктатура, яка панує в Есватіні.
Стівен Нікс, юрист із Вашингтона, який понад три десятиліття співпрацював з продемократичними рухами на пострадянському просторі, погоджується, що режим Путіна відіграв і відіграє досі важливу роль у придушенні демократичних рухів по всьому світові, а не лише в 15 колишніх радянських республіках. Нікс впевнений, що «Путін розглядає демократію як загрозу своїй здатності зберігати контроль над власною країною».
Існує ще один різновид зв’язку, яким пов’язані репресивні режими – таке собі «бюро з надання допомоги проблемним диктатурам»: команда оплачуваних Кремлем політичних консультантів, військових експертів, піарників, економічних радників і приватних військових компаній, яких скидають на парашутах до країн з диктаторськими режимами, які захитались, допомагаючи диктаторам утриматись при владі.
«Ви чули про підтримку Росією африканських диктаторів через військову, клептократичну мережу, економічну підтримку, дипломатичну підтримку, кіберпідтримку, а також маніпулювання соціальними мережами та іншими засобами масової інформації», – коментує венесуелець, додаючи, що автократів, «звичайно», пов'язує ще й те, що всі вони є вигодонабувачами з «торгівлі наркотиками».
Лопес, який є людиною дуже оптимістичною, незважаючи на те, що кілька років провів у в'язниці як політичний в’язень за сфабрикованими звинуваченнями (і те, що вони були сфабриковані режимом, визнано міжнародним співтовариством), плекає надію, що «світло справедливості засяє і щодо злочинів Путіна», який увінчав ганебну піраміду своїх злодіянь жахливими воєнними злочинами проти України.
Наскільки реально, що міжнародні суди візьмуть до розгляду справи проти Путіна?
Політик-вигнанець відповів, що «справа щодо Мадуро вже розглядається в Міжнародному кримінальному суді». Однак що стосується Путіна, спочатку «ми повинні виграти війну в Україні, і тільки потім відбудуться зміни в Росії у бік демократії. І в такому випадку Путіну та його поплічникам, безсумнівно, доведеться постати перед міжнародним правосуддям за свої злочини».
Мадуро, колишній водій автобуса, який став президентом Венесуели в 2013 році, після смерті іншого союзника Путіна Уго Чавеса, досі успішно тримається при владі (незважаючи на величезні економічні проблеми в країні) «завдяки підтримці Путіна». Ця допомога «почалася багато років тому з військової співпраці і постачання зброї, навчання вояків та підтримки режиму Венесуели, що наразі є конгломератом організованої злочинності, дипломатії та окремих ще діючих секторів економіки», – підкреслює Лопес.
Погляди цього освіченого венесуельця, випускника Гарвардського університету, збігаються з поглядами багатьох інших експертів з питань Латинської Америки, яким добре відомо, що «Венесуела є одним із найважливіших пунктів трафіку кокаїну, який виробляється в Колумбії». Його транспортують і продають за сприяння недоброчесних «недержавних організацій», таких як група «Вагнера», яка «відіграє важливу роль у торгівлі наркотиками».
Боліваріанський режим Мадуро відкрито хвалився тим, що піддана Заходом санкціям група «Вагнера» присутня у Венесуелі. Вкорінене співробітництво світових диктаторів є причиною того, що лідер венесуельської опозиції заявляє, що він і його союзники протистоять не тільки Мадуро. Він стверджує, що насправді «ми протистоїмо Сі [Цзіньпіню], ми боремося з Путіним, з аятолами Ірану – тому що вони діють спільно і створили мережу автократичних режимів, щоб розширити сферу свого впливу на увесь світ». Лопес вважає, що цю злочинну співпрацю слід «сприймати саме як глобальну мережу автократів». І ці антидемократичні лідери давно отримують всебічно підтримку Кремля.
Як Захід може протидіяти Кремлю, який налаштований глибоко вороже не лише проти демократії, а й проти верховенства права?
«США повинні сприяти політичним, демократичним змінам у Росії», тому що це матиме «позитивний ефект для всього світу», – наголошує Лопес.
«Зрозуміло, що ми всі повинні підтримувати українців. Відколи почалася ця війна, ми молимо Бога, щоб Україна перемогла і щоб це привело на шлях, що веде до свободи, багато народів у всьому світі, адже боротьба України – це боротьба за свободу», – вважає корінний венесуелець, підкреслюючи, що українська перемога має запустити ланцюгову реакцію демократизації.
«Коли Україна виграє війну, а Путін зазнає поразки… це наблизить Венесуелу до свободи та демократії, оскільки боротьба за свободу в Україні також є боротьбою за свободу для нас у Венесуелі», – стверджує він.
Щоб досягти цього, чи пішов би Лопес так далеко, щоб наполягати на тому, що Вашингтон повинен підтримати повалення режиму Путіна?
«Так, безумовно. Я щиро вірю в це... падіння Путіна в інтересах не тільки Сполучених Штатів, але й кожної країни: ми повинні перемогти Путіна».
