Минуло трохи більше двох тижнів після зриву «маршу справедливості» на Москву бійців «Вагнера», який, на перший погляд, став найсерйознішим викликом владі Путіна за понад два десятиліття. Реакція Кремля, як під час заколоту, так і після нього, спантеличила багатьох спостерігачів, які передбачали, що автократ Путін вдасться до швидкого та безжального силового придушення повстання. Але цього не сталося, тому виникає закономірне питання: чому?
На початку цього року веб-сайт Business Insider, який співпрацює з Die Welt, Dossier Center і Politico, отримав колекцію файлів, що належали ПВК «Вагнера» і були перехоплені групою хакерів «Богатирі».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Один із файлів, який хтось назвав «щоденником» – це майже повний вміст особистого щоденника Пригожина, що охоплює десятирічний період часу аж до кінця 2021 року. Центр «Досьє» , який фінансує російський опозиціонер у вигнанні Михайло Ходорковський і який відстежує злочинну діяльності осіб, тісно пов’язаних із Кремлем, допоміг зробити цей файл у застарілому форматі доступним для читання.
ЗСУ вже билися проти солдатів із Північної Кореї в Курській області
Документ містить майже 18 000 записів, багато з яких розповідають про повсякденне життя Пригожина, зокрема про такі речі, як відвідування терапевта або стоматолога, або нотатки про отримані рецепти та інші повсякденні справи.
Однак у щоденнику також описані зустрічі та інші контакти з особами з найвищих прошарків військової, політичної та силової еліти Росії. Багато з цих записів були зашифровані, але тепер їх розшифрували, і після заколоту Пригожина цей документ, зрозуміло, викликає величезну зацікавленість у світі.
Рівень і частота спілкування Пригожина з найвищими політичними гравцями Кремля привели багатьох до висновку, що його зв’язки з Путіним і його оточенням були навіть ширшими, ніж вважалося раніше.
Один із коментаторів сказав, що «тісні зв’язки Пригожина з верхівкою Кремля свідчать про те, що він був де-факто членом кабінету Путіна, тоді як його ПВК «Вагнера» зіграла вирішальну роль у поширенні російського впливу в Африці та на Близькому Сході».
Стосунки між російським президентом і Пригожиним, якого часто зневажливо називають «кухарем Путіна», були добре задокументовані: пара фотографувалася разом на багатьох заходах з моменту їх першої зустрічі в Санкт-Петербурзі.
Однак прямо Путін згадується в шоденнику лише двічі, і жоден запис не стосується зустрічі один на один. Є невелика кількість записів, які містять слово «Президент» у супроводі назв країн, які, на думку Insider, можуть бути закодованим позначенням місць, де вони могли зустрічатися.
Ще один приклад того, як «Вагнер», за наполяганням Пригожина, вживає конкретних заходів для захисту особистої безпеки своїх високопоставлених учасників: в цьому документі командири ПВК згадуються лише за чотирма цифрами номерів співробітників, а не за іменами чи посадами.
Хоча сам Путін фігурує у щоденнику не надто часто, особи з його найближчого оточення згадуються значно частіше. Здається, Пригожин майже щодня контактував з кимось із них.
Тридцять три записи свідчать про зустрічі чи розмови телефоном з Олексієм Дюміним, колишнім охоронцем Путіна. Багато хто вважає його кандидатом у наступники Путіна, як колись Путін перейняв владу від прихильного до нього Єльцина. Дюміна «призначили» на посаду губернатора Тульської області, готуючи, як вважає дехто, до майбутнього підвищення, можливо, до призначення на посаду міністра оборони. Також повідомляється, що тульський губернатор допоміг укласти угоду, якою завершився «марш» Пригожина на Москву.
Хоча фактично щоденник закінчується листопадом 2021 року, його останній запис стосується бронювання «дозволу на використання вертольоту» на квітень 2022 року. Це дата, яка більш-менш збігається з першою появою військовослужбовців-контрактників «Вагнера» в Україні під час повномасштабного вторгнення Кремля в сусідню країну.
Зараз коментатори намагаються зрозуміти (уважно читаючи та аналізуючи щоденник), як він та ті таємниці, які він зберігає, міг вплинути на те, в який спосіб Путін намагався здолати наслідки маршу «вагнерівців» на Москву.
Дехто вважає, що тепер Путін буде намагатись укріпити свою владу і тому проведе «чистку» всіх тих, хто має будь-які зв’язки з Пригожиним та «Вагнером» або є лояльним до них. Якщо брати до уваги лише тих, хто був ідентифікований на теперішній час, це означатиме вилучення з владних ешелонів багатьох із тих, хто вважається найвпливовішим і найповажнішим у Москві. І в щоденнику, і в інших джерелах є докази того, що керівник «Вагнера» встановив широкі контакти не лише безпосередньо з високопоставленими кремлівськими чиновниками, але й з їхніми заступниками та персоналом на всіх рівнях. Невже їм усім також доведеться піти? Зрештою це залишило б Путіна ще більш ізольованим, ніж раніше. Також йому довелося б шукати заміну для декого з тих, хто був з ним з перших днів його правління і вважався лояльним до нього ще два тижні тому.
З іншого боку, якщо Путін не вживе заходів, яких, очевидно, вимагає ситуація, він буде виглядати ще більш слабким, ніж виглядав під час подій 23-24 червня. Як би там не було, тепер усім очевидно, що Путін насправді ніколи повністю не контролював Пригожина, і постійні нарікання на його неадекватні політичні та військові амбіції були цілком обгрунтованими.
Здається, для Путіна дороги назад немає. Його радники повинні сказати йому, що настав час стрибнути, перш ніж його штовхнуть, можливо, буквально – наприклад, з вікна готельного номеру на шостому поверсі. У нього є один очевидно дієвий вихід із складного становища – він просто може заявити, що не балотуватиметься на переобрання у 2024 році, але його поведінка до цього часу свідчить про те, що цього не станеться.
Кінець правління Путіна поки що справді видається дуже туманним, зокрема, як доводить щоденник Пригожина, більше він не може бути впевненим у тому, хто йому друг, а хто ворог.
