ПОГЛЯД: Що станеться, якщо Україна отримає статус члена НАТО невдовзі після саміту в Вільнюсі?

Що станеться, якщо гіпотетично НАТО вирішить надати Україні статус члена альянсу за кілька тижнів після саміту НАТО у Вільнюсі, запланованого на 11-12 липня 2023 року?

Скажу відверто: я не очікую, що НАТО зробить такий крок, але впевнений, що це було би мудре рішення.

На порядку денному саміту – питання членства України в НАТО. Вступ до НАТО за прискореною процедурою на кшталт Фінляндії або Швеції не розглядатиметься, хоча деякі країни на цьому наполягали. Парламент Естонії та сенат Польщі ухвалили заяви на підтримку вступу України в НАТО. Польські сенатори виступили за прискорену процедуру для України на зразок Швеції та Фінляндії.

Деякі інші країни-члени альянсу також підтримують кандидатуру України.

Група Європейської народної партії (ЄНП) закликала всіх членів НАТО офіційно схвалити українську Формулу миру та рекомендації Київського безпекового договору та активно сприяти їх реалізації: «Група ЄНП очікує, що на найближчих самітах у Вільнюсі та Вашингтоні Україну буде запрошено приєднатися до НАТО, і що процес вступу розпочнеться одразу після закінчення війни і завершиться в найкоротші терміни. Це зміцнить альянс і забезпечить відновлення сталого миру в Європі».

Більше по темі

Генсек ООН розкритикував рішення США передати Україні протипіхотні міни

Минулого тижня заяву Вашингтона про передачу Києву протипіхотних мін одразу розкритикували правозахисники.

За словами загальноєвропейської медіагрупи Euractiv, НАТО може запропонувати оновити поточний статус відносин з Україною через розширення нинішньої Ради Україна-НАТО. "Європейська правда" зазначає: «Згідно з планом, Україна би не тільки брала участь у дискусіях, як зараз, а стала би «повноправним» членом за столом Ради Україна-НАТО. Тоді Київ мав би змогу скликати зустрічі та оперативно надавати оновлені дані щодо ситуації на полі бою. Це також передбачає обмін розвідданими, консультації, спільні навчання, інвестиції в оборонну промисловість та взаємодію між збройними силами України та країн-учасниць НАТО».

Однак країни альянсу розходяться у поглядах. Тривають консультації, оскільки, аби рухатися вперед, потрібен консенсус.

Навіть Україна визнає, що навряд чи їй вдасться вступити до НАТО до закінчення війни. Водночас вона активно заявляє про необхідність гарантій безпеки ще до вступу до альянсу. Йдеться про гарантії на кшталт тих, що передбачені для Швеції (Туреччина та Угорщина мають схвалити її заявку на членство в НАТО) та Ізраїлю. Зрештою, жодні рішення, окрім членства в НАТО, не забезпечують кращих гарантій безпеки.

Постає питання: що станеться, якщо гіпотетично НАТО оголосить Україну членом альянсу за кілька тижнів після саміту НАТО?

Дехто побоюється ескалації війни, більш масштабної конфронтації, яка насправді вже триває роками. Деякі виступають проти прийняття України до НАТО, вважаючи, що це спровокує ядерне протистояння, яке призведе до Третьої світової війни. Інші шукають політичне рішення, яке би вгамувало агресора – попри марні спроби протягом останніх 9 років. Деякі просто вважають, що це суперечить їхнім власним національним інтересам.

Однак жодне з вищесказаного не змінює того факту, що без України безпеки в Європі не буде. НАТО не зможе захистити та підтримувати стабільність в країнах альянсу без України.

Умова вступу до НАТО – нові кандидати не повинні мати невирішених територіальних конфліктів із сусідніми країнами, адже це перешкоджає критично важливим дискусіям. Проте відправною точкою таких дискусій має бути наступне: чи відповідає ця умова своїй меті, якщо провокує війни та конфлікти вздовж зовнішніх кордонів НАТО?

Така вимога була висунута НАТО, і, отже, НАТО має її відмінити.

Скасувати вимогу можна, якщо країни НАТО визнають, що це відповідає  їхнім спільним національним інтересам. Це не означає, що всі заявники автоматично отримають право на членство в НАТО. Альянсу все одно доведеться розглядати кожну заявку окремо. Однак це дозволило б розпочати процес приєднання.

Вважаю, що триваюча конфронтація, зокрема війна в Україні, свідчить про провал дипломатичного підходу.

Раніше я вже зазначав, що вступ України до НАТО, який, по суті, був би остаточним дипломатичним результатом у нинішній ситуації, міг би допомогти покласти край війні. Як сформулював це один експерт: «Членство України в НАТО означало би поразку Росії».

Ось деякі з аргументів на користь негайного вступу України до НАТО:

1. Захід вже втягнений в цю війну. Не лише через заявлені Росією цілі зовнішньої стратегії, рівень загрози, її військову доктрину, концепцію та гібридну війну проти Заходу, а й через її імперіалістичну сутність. Європейський Союз уже визнав, що країни-члени ЄС, більшість з яких також є членами НАТО, втягнуті в гібридну війну з Росією. Усвідомлення загрози змусило б НАТО діяти відповідно. Це був би перший крок, аби спонукати Росію відступити.
2. Росія не хоче воювати з альянсом. Вона зробила все можливе, щоб обмежити підтримку України з боку Заходу і, що не менш важливо, уникнути військового зіткнення з НАТО. Протягом попередніх 8 років їй вдавалося стримувати надання допомоги українським збройним силам з боку США та Європи. Починаючи з 24 лютого 2022 року, її зусилля вплинути на свідомість західних лідерів та громадян обернулися постачанням зброї та боєприпасів Україні. Захід досі намагається подолати дві останні «ментальні перешкоди»: здійснити військову інтервенцію відповідно до своєї нової Стратегічної концепції та доктрини ООН щодо відповідальності за захист і надати Україні статус члена НАТО. Попри пропаганду вкупі з войовничою та відверто загрозливою стратегією, Росія фактично намагалася уникнути військового зіткнення через страх зазнати поразки.
3. Країни-члени НАТО вже захищають себе в Україні. Вже багато років Східна Європа наполягає, аби альянс діяв відповідно до своєї попередньої Стратегічної концепції. Не досягнувши консенсусу, країни діють в межах обох концепцій, надаючи Україні все необхідне у безпрецедентних масштабах. До того ж, більшість країн-членів НАТО давно визнали, що Україна захищає європейську безпеку та стабільність, а також спільні цінності та принципи. Це наша боротьба, і ми маємо захищати наші спільні цінності та принципи пліч-о-пліч з українськими солдатами.
4. Це може зупинити війну. Декларація щодо вступу України в НАТО докорінно змінила би військовий баланс без жодного пострілу. Зробивши Україну повноправним членом НАТО, альянс офіційно стає учасником конфлікту. А це означає, що якщо Росія продовжить воєнні дії в Україні, набуває чинності Стаття 5 про колективну оборону. Це вже «доконаний факт»: прийняти це або бути готовим до наслідків, якщо війна триватиме. Виникає чітка «червона лінія», яка не підлягає обговоренню. Це змусить Путіна відступити. Росія ніколи не погодиться на поразку в боротьбі з Україною – якої, як вона вважає, «не існує» – але зіткнувшись із найсильнішим у світі військовим альянсом, муситиме вивести війська. 

Дехто стверджує, що це призведе до Третьої світової війни. На мою думку, враховуючи нинішній стан російської армії, постає питання: чи хоче Росія воювати з США та Європою, чи вирішить вивести війська з території України задля захисту власних міжнародно визнаних кордонів?

Росія не має засобів для ескалації війни, в якій вона вже втратила військову ініціативу, все частіше змушена кидати в бій застарілу техніку та мобілізувати погано підготовлених та демотивованих солдатів.

Раніше я зазначав, що ядерне протистояння малоймовірне. Водночас нездатність зупинити та витіснити Росію з України призведе до подальшої агресії. Захід або зупинить Росію, або є ризик поширення військового протистояння.

Чи буде надано Україні статус члена альянсу на саміті НАТО? Малоймовірно. Однак ми маємо наполягати: поставте Росію перед фактом, прийнявши Україну до складу НАТО на саміті у Вільнюсі, – забезпечте поразку Росії одним простим дипломатичним рішенням.

У статті висловлено погляди автора, які можуть не збігатися з поглядами редакції Kyiv Post.