17 березня Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та його уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їхні звинувачення стосуються примусового переміщення українських дітей як воєнного злочину.
Хоча кількома днями раніше було зазначено, що видача ордерів є неминучою, мало хто очікував, що перший буде стосуватися самого Путіна. У цьому відношенні головний прокурор суду Карім Хан показав, що здатний впевнено йти політично каламутними водами та що він розпочав, ймовірно, тривалий процес ретельного розслідування злочинів Росії.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Кремль одразу почав применшувати значення цих ордерів, вказуючи на те, що він не ратифікував засновницький Римський статут суду, як і більшість його союзників. Однак це не надто могло приховати можливі наслідки видачі ордерів. Приблизно 123 із 195 країн світу ратифікували статут МКС, низка інших підписали, але ще не ратифікували.
"Той самий х**, лише в іншій руці": росіяни реагують на перемогу Трампа
Таким чином, Путін і будь-хто інший, на кого МКС видає ордер, ризикує бути затриманим і переданим до Гааги, якщо відвідає будь-яку з цих країн. Ордери МКС також можуть бути основою для запитів про екстрадицію навіть до країн, які не є підписантами Римського статуту.
З початку пандемії COVID-19 Путін мало виїжджав за межі колишніх радянських республік, але навіть його можливості подорожувати пострадянським простором будуть відтепер значно обмеженими. Наприклад, вірогідна видача ордера МКС на міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, швидше за все, завадить йому виконувати свої функції та вимагатиме його заміни. Ордери, видані раніше на колишніх президентів, здавалися неймовірними, коли про них оголошували, але виявлялись цілком реальними та дієвими. Випадки Слободана Мілошевича з Сербії та Чарльза Тейлора з Ліберії є найпоказовішими в цьому сенсі.
Для лідерів багатьох держав відносини з Путіним тепер будуть ще менш політично прийнятними, ніж вони були з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Цей застережливий ефект неодмінно пошириться на багатьох лідерів, які досі виявляли бажання піти на компроміс з Путіним і таким чином пожертвувати майбутнім України.
Ці ордери також збільшують ймовірність зростання антипутінських настроїв у колах російської еліти. Адже ізгой Путін стає все більш токсичним для будь-яких прагнень нормалізувати відносини із Заходом у майбутньому.
Українські та міжнародні слідчі вважають, що вони вже зібрали достатньо доказів скоєння Росією в ході її війни проти України злочинів, визначених міжнародним правом. Ці докази стосуються воєнних злочинів, злочинів проти людяності, злочину геноциду і злочину агресії.
На фото, зробленому та оприлюдненому прес-службою Президента України 28 лютого 2023 року, Президент Володимир Зеленський вітає прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) Каріма Хана під час їхньої зустрічі в Києві. Фото ПРЕС-СЛУЖБИ ПРЕЗИДЕНТА УРАЇНИ / AFP
За два дні до того, як були видані ордери МКС, Незалежна міжнародна комісія з розслідування ситуації в Україні Ради ООН з прав людини повідомила, що знайшла докази скоєння масових воєнних злочинів та інших порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини. Багато хто очікує, що наступні ордери МКС будуть видані найближчим часом і що до переліку злочинів в ордері Путіна будуть додані інші правопорушення.
Проблема доведення злочину агресії
Однак очевидно, що МКС не в змозі переслідувати винних у злочині агресії, тобто у веденні однією державою проти іншої війни, яка не має на меті самооборону. Такі дії є фундаментальним порушенням Статуту Організації Об'єднаних Націй і першопочатковим міжнародним злочином, без якого жоден з наступних, скоріш за все, не міг би бути вчиненим. З цієї причини було запропоновано створити спеціальний (ad hoc) трибунал, щоб заповнити прогалину у предметній юрисдикції МКС.
Хоча спочатку ідея створення спеціального трибуналу сприймалась багатьма скептично, ситуація суттєво змінилася після того, як з’явилися вагомі докази звірств, скоєних росіянами у Бучі, Бородянці та багатьох інших українських містах.
Невдовзі з’явилися докази систематичного переміщення українських дітей до Росії, нападів Росії на медичні, освітні та інші цивільні заклади, тортур та каліцтва росіянами українських військовополонених і повного знищення таких міст, як Маріуполь, Сєвєродонецьк і Бахмут. Нічого з цього не відбулося б без ведення агресивної війни.
Як наслідок, проект створення спеціального трибуналу отримує все більшу підтримку і розглядається дедалі більшою кількістю впливових держав як юридично здійсненний і морально необхідний спосіб покарати Росію за розв’язання агресивної війни.
Перший конкретний крок до створення такого трибуналу був зроблений, коли було оголошено про створення Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії, який, як і МКС, буде базуватися у Гаазі. До літа 2023 року центр має розпочати роботу зі формування доказової бази для висунення РФ звинувачення у злочині агресії. Як вважає більшість юристів, таке завдання є значно простішим, ніж доведення злочину геноциду або злочинів проти людяності.
Оскільки Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй фактично паралізована правом вето Росії та Китаю, спеціальний трибунал має бути заснованим на підставі договору, підписаному між Україною та Генеральним секретарем ООН, який представляє Генеральну Асамблею ООН.
Можливо, в подальшому для процесу знадобиться прийняття Генасамблеєю відповідних резолюцій, тому український уряд і представники парламенту разом зі своїми міжнародними партнерами зараз зосереджені на роботі з урядами і парламентами членів Генасамблеї з метою привернути їхню увагу до злочинів, скоєних внаслідок агресії РФ. Українці намагаються пояснити своїм іноземним колегам важливість недопущення безкарності за ці жахливі злочини. В цьому сенсі розглядається також варіант створення гібридного українсько-інтернаціонального трибуналу.
Держави, які підтримують створення спеціального трибуналу, неодмінно наполягали на тому, щоб це не підривало роботу МКС. Насправді будь-який новий судовий механізм має бути доповненням до Гаазького суду, оскільки саме він розслідує воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид. З практичної точки зору, передбачається, що така комплементарність нового трибуналу ad hoc передбачатиме всебічний обмін доказами «через дорогу» в Гаазі.
Вірогідність того, що винні у скоєнні жахаючого масиву воєнних злочинів Росії проти України будуть притягнуті до відповідальності, схоже, підвищується останнім часом. Досвід розслідувань і судових процесів у МКС і різних спеціальних трибуналах – особливо у справах Югославії та Руанди – свідчить про те, що ганебні злочини російських агресорів і їхні спроби уникнути відповідальності за них залишатимуться в центрі уваги принаймні одного покоління землян, яке буде спостерігати за судовим процесом щодо агресії РФ по телевізорах у барах, залах очікування аеропортів, корпоративних лобі та домівках по всьому світу протягом наступних 20 років.
Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
