Економічна війна проти Росії включає санкції, вилучення інвестицій, конфіскацію активів, обмеження цін на нафту та інші заходи, спрямовані на блокування економіки та воєнної машини Путіна. Безсумнівно, одночасно з виходом багатьох транснаціональних корпорацій з російського ринку і торговельними заборонами, які заблокували російське виробництво, це завдало шкоди Росії. Але в січні Міжнародний валютний фонд спрогнозував, що зростання ВВП Росії в 2023-2024 рр. не відставатиме від ВВП країн, що запроваджували санкції. До того ж країни, які відмовляються вводити санкції, або ті, які їх ігнорують чи обходять, здебільшого випереджають ті 49 країн, які діяли, аби перешкодити війні Путіна. Один фінансовий експерт іронічно зауважив: «Можливо, санкції не справлять того впливу, на який сподівався Захід».
Головнокомандувач НАТО: Альянс шукає засоби, щоб протистояти «Орєшніку»
МВФ
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Санкції, запроваджені українською коаліцією на початку війни, назвали жорсткими, але рік потому постає питання, чи працюють вони? І так, і ні. Оцінюючи ефективність, важливо зазначити, що Росія спотворює дані, тому підрив економіки може бути значнішим, ніж вона визнає. По-друге, росіяни знайшли лазівки та обхідні шляхи, щоб уникнути санкцій за допомогою західних «посередників» та інших держав. По-третє, початкові енергетичні санкції були контрпродуктивними, оскільки призвели до зростання цін, які принесли Росії неймовірні прибутки. І, нарешті, Росія – це не країна, а злочинна організація, керована олігархами, що займаються контрабандою, відмиванням грошей, конвертацією незаконно отриманих доходів у криптовалюту та приховуванням прибутків, активів, яхт, портфелів, та самі переховуються від правоохоронних органів.
Експерт з боротьби з корупцією Френк Фогль (Frank Vogl) вважає, що санкції провалилися, оскільки світові торгові та фінансові системи корумповані. Автор книги «The Enablers» і засновник Transparency International, Фогль підсумовує: «Поки що немає доказів ані того, що західні санкції вплинули на рішучість Путіна розгромити Україну, ані того, що вплив економічних санкцій був настільки серйозним, що спровокував внутрішні заворушення в Росії чи спричинив виклики для самого Путіна».
«Ніколи раніше не об’єднувалися стільки країн, щоб застосувати санкції до такої кількості осіб у будь-якій іншій країні, ніж Росія. Члени Держдуми, кремлівські чиновники та численні бізнесмени, включно з найбагатшими олігархами, підпали під обмеження на пересування, погрози судових переслідувань. Деякі з найбільших маєтків і яхт найвидатніших олігархів були заблоковані – це означає, що їхні власники не можуть ними користуватися і, без сумніву, відчувають незручності. Але фактичних конфіскацій активів, які б завдали шкоди власникам, мало. Позови про конфіскацію вимагають від прокурорів надати в суді вагомі докази того, що майно пов’язане зі злочинною діяльністю», – додав він.
«Закони США передбачають, що конфісковані російські активи можуть бути передані Україні у межах воєнної допомоги. Це звучить добре, але не матиме сенсу, якщо не здійснюватимуться великомасштабні конфіскації, а поки що масштаби таких дій сягають мільйонів доларів, навіть не мільярдів, які могли б мати реальне значення», – каже експерт.
До того ж секретність і «допоміжні засоби», про які Фогль, я та інші писали роками, зірвали санкції.
«Подібно до того, як економічні санкції проти багатьох країн упродовж років не забезпечили більшу міжнародну безпеку, так і санкції проти окремих осіб, ймовірно, не змогли зупинити безперервний потік незаконних фінансів із країн, керованих авторитарними режимами, до найбільш відкритих ринків капіталу в світі – США, Великої Британії, ЄС, Швейцарії, Сінгапуру та Канади», – каже він.
Після отримання доказів того, що росіянам вдається уникати санкцій, Захід посилив санкційний тиск та інші форми економічного впливу. Наразі два найефективніших прийоми – заморожування валютних активів Росії в західних центральних банках та виключення російських банків із міжнародної платіжної системи SWIFT. Це завдало шкоди її фінансовій системі, рублю, кредитним рейтингам та ринковим показникам. Але, як зазначає Фогль, наступним кроком має бути ухвалення закону про конфіскацію, аби вилучити заморожені активи й використати їх для воєнної допомоги Україні та її відновлення. Росія та її армія західних помічників уже активно протистоїть цьому в західних країнах.
Єдиний спосіб виграти «санкційну війну» – обмежити енергетичні доходи Росії. Це вже починає працювати після того, як у грудні було встановлено обмеження цін на нафту, а в лютому – на експорт дизельного палива. На нафту і газ припадає більше половини річних доходів Кремля, 50% доходів Росії від експорту та приблизно 20% ВВП. За оцінками, на ведення війни Росія щодня витрачає близько 300 млн доларів США, але протягом більшої частини 2022 року вона щодня отримувала 800 млн від експорту енергоресурсів. Обмеження спричинили різке зниження цін, Європа майже відмовилася від імпорту російського газу. Незабаром продажі газу там зійдуть нанівець через перехід на інші джерела енергії та постачальників, а також підрив двох гігантських підводних трубопроводів з Росії до Німеччини. Росія каже, що за цим стоїть США, проте Вашингтон це заперечує.
Обмеження цін на нафту не тільки не зашкодили Кремлю, але й забезпечили спосіб зберегти надходження нафти на світові ринки (щоб уникнути чергового зростання цін). Після початку війни приблизно 7 млн барелів експортувалися щодня, але обмеження цін на нафту, введене 5 грудня, зменшило щоденні доходи Росії з 600 млн до 200 млн доларів. Запроваджене 5 лютого обмеження на експорт дизельного палива ще більше зменшило доходи Росії.
Міністерка фінансів США Джанет Єллен (Janet Yellen) на зустрічі G20 у лютому заявила: «Ми продовжуємо спостерігати, як ринки, що розвиваються, домовляються про значні знижки на російську нафту, що утримує нафту на світовому ринку, але різко зменшує частку Кремля. На мій погляд, санкції мали значний негативний вплив на Росію. Хоча за деякими показниками російська економіка витримала, але зараз Росія має значний дефіцит бюджету. Щойно встановлені обмеження тепер відіграватимуть вирішальну роль у роботі нашої глобальної коаліції, аби зменшити боєздатність Росії. У поєднанні з санкціями ми змушуємо Путіна вибирати між фінансуванням жорстокої війни та підтримкою економіки його країни».
Ще одним ударом для Москви є вихід з російського ринку транснаціональних корпорацій, особливо деяких з його основних нафтових гравців. Професори Єльського університету Джеффрі Зонненфельд (Jeffrey Sonnenfeld) і Стівен Тіан (Steven Tian) зібрали базу даних із понад 1 000 корпорацій із 50-мільйонним річним доходом, які залишили російський ринок. Ці компанії мали доходи в Росії, еквівалентні 35% її ВВП, і забезпечували роботою 12% її працездатного населення, писав Зонненфельд.
На жаль, сотні компаній країн "Великої сімки" продовжують працювати в Росії, а 49 країн, які запровадили санкції, становлять лише 60% світової економіки. Решта не зупиняють торгові операції з Росією. Незважаючи на це, дефіцит Росії швидко зростає, а її воєнно-промислова база не може забезпечити збройні сили. Минулого тижня Вашингтон публічно попередив Китай щодо надання воєнної допомоги Путіну, водночас Китай заперечив подібні плани. Ще один позитивний розвиток подій відзначив підсанкційний російський олігарх Олег Дерипаска, який минулого тижня заявив в інтерв'ю The Guardian, що наступного року Росія може залишитися без грошей.
Якщо Китай залишиться осторонь у воєнному плані, а Росія розориться, Путін буде змушений припинити війну. На жаль, на даний момент прогнози видають бажане за дійсне.
Опубліковано з дозволу автора.
Інформаційний бюлетень Діани Френсіс про Америку та світ.
30-денна безкоштовна пробна версія на https://dianefrancis.substack.com/about
Погляди автора статті можуть не збігатися з поглядами редакції Kyiv Post.
