Ранок 17 грудня 2024 року у Москві розпочався із гучного вибуху, що пролунав на Рязанському проспекті, біля самого центру столиці РФ. Жертвами вибуху стали російський генерал-лейтенант військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Ігор Кирилов та його помічник.
Напередодні вибуху СБУ оголосила йому підозру у причетності до масового застосування забороненої хімічної зброї проти українських військових.
Україна, як і Росія, є членом Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), яка зобов’язує країни дотримуватися норм контрою за хімічною зброєю. Усі країни-члени ОЗХЗ взяли на себе зобов’язання не розробляти, не зберігати та не застосовувати хімічну зброю.
Окрім цього, використання таких засобів під час війни є грубим порушенням міжнародних договорів, зокрема Женевського протоколу 1925 року.
Росія утримує в своїх колоніях 177 політв’язнів з Криму
Росія застосовує хімічну зброю на найважчих ділянках фронту
Зараз атаки із застосуванням хімічно небезпечних речовин з боку Росії не системні та відбуваються не на всій лінії фронту, однак їх активно використовують на деяких, особливо важких і важливих для РФ ділянках.
За словами Юрія Сиротюка, головного сержанта роти вогневої підтримки 5-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, хімічні атаки ворога здебільшого спрямовані на позиції, які тривалий час залишаються неприступними для російських військ. «Російська артилерія не змогла вибити нас із цих позицій за два місяці. Тримаємось, але вже близько місяця вони активно застосовують проти нас бойові гази. Останніми днями використовували хлорпікрин, і вчора двох наших хлопців із опіками дихальних шляхів доставили до лікарні», – розповів він у коментарі KyivPost.
Юрій також пояснив, що такі атаки зазвичай починаються після артилерійського обстрілу чи мінометного вогню. У цей момент, здебільшого, українські військові перебувають у захищених позиціях – бліндажах чи траншеях. Після обстрілу росіяни скидають з дронів хімічні гранати, дим від яких проникає у бліндажі, заповнюючи їх густою, важкою білою отрутою. Цей дим швидко заповзає у щілини й стелиться по підлозі.
За його словами, кожен боєць на передовій повинен мати якісний протигаз і запас змінних фільтрів. Важливо розуміти, що протигази радянського зразка не ефективні – війська мають бути забезпечені захистом рівня стандартів НАТО.
Війська РФ застосовують дрони для точного влучання хімічною зброєю
Юрій також підтвердив факти використання Росією боєприпасів із білим фосфором. Ця зброя заборонена міжнародними конвенціями для застосування в населених пунктах. Росія систематично порушує ці правила.
Окупанти неодноразово використовували фосфорні боєприпаси під час атак на Бахмут, Мар’янку, Азовсталь у Маріуполі та інші міста.
Інший боєць, з псевдо «Пілігрим», підтвердив використання хімічних речовин російськими військами. За його словами, такі засоби застосовують із початку повномасштабного вторгнення. За цей час росіяни експериментували з тактикою, поступово відмовляючись від нанесення хімічних ударів з використанням артилерії на користь дронів. Артилерія виявилася недостатньо точною для прицільних ударів, необхідних для враження бліндажів. Натомість дрони забезпечують необхідну точність.
Якщо хімічний боєприпас влучає поблизу позицій українських військових, бійці мають негайно одягти протигази та евакуюватися. У цей час росіяни часто спостерігають із повітря за переміщенням наших бійців і відкривають артилерійський вогонь, або переходять до штурму позицій.
У разі несвоєчасної реакції на газ, уражені військові страждають від сильної сльозотечі, кашлю, газ дезорієнтує бійців, що значно ускладнює оборону позицій.
Яку саме хімічну зброю застосовують росіяни
Найчастіше повідомлення про застосування хімічної зброї стосуються спеціальних гранат з отруйним газом, що скидаються з дронів або вручну військовими РФ на позиції українських бійців. Мета таких атак – зниження боєздатності наших військових, примус до відступу чи зміни позицій.
Зазвичай, бійці, які не мають ніяких захворювань дихальних шляхів, не потребують подальшої евакуації та можуть продовжувати виконувати бойові задачі після зупинки дії хімічної речовини. Проте є випадки, коли військові, наприклад, з астмою, вдихали їдкі речовини, після чого потребували госпіталізації.
Саме зараз росіяни використовують на полі бою гранати з двома видами отруйних хімікатів – CS i CN.
CS (хлоробензальмалононітрил) належить до групи ірритантів — бойових отруйних речовин подразнювальної дії. Його вперше синтезували майже століття тому в США, і речовина досі широко використовується правоохоронними органами різних країн для розгону демонстрацій, затримання правопорушників і припинення заворушень.
У малих дозах CS викликає подразнення очей і верхніх дихальних шляхів, а от у великих — може призвести до опіків відкритих ділянок шкіри, паралічу дихання чи серцевої діяльності й навіть до летального наслідку.
Російські війська часто застосовують CS у вигляді порошку, наповнюючи ним гранати К-51 і РГР, які регулярно скидають на позиції ЗСУ на різних ділянках фронту.
З грудня 2023 року РФ почала використовувати нову газову гранату РГ-ВО, наповнену хлорацетофеноном (CN). Цю речовину синтезували понад 150 років тому, і вона тривалий час застосовувалася урядовими силами для придушення заворушень.
CN є високотоксичною речовиною, яка впливає на слизові оболонки, викликаючи сильне подразнення очей і дихальних шляхів, а також відчуття печіння і болю в носі, горлі, легенях і очах. У високих концентраціях CN може спричинити хімічні ураження очей і появу пухирів на шкірі. Приблизно 70 крапель цього газу достатньо, щоб викликати смерть дорослої людини.
Попри токсичність, за своїми хімічними властивостями CS і CN формально не класифікуються як хімічна зброя, оскільки їх немає в переліках, передбачених відповідними міжнародними конвенціями. Оскільки ці гази досі використовуються поліцією та спецпідрозділами багатьох країн, ми також не можемо казати про внесення цих речовин до групи хімічної зброї.
Чому світ не реагує на використання Росією хімічної зброї
Перші випадки застосування подібних засобів були зафіксовані вже на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Після успішного звільнення Київської області українські військові виявили на покинутих позиціях російських військ кілька таких гранат. Хімічні боєприпаси були направлені на експертизу, яка показала, що вони мали сильну задушливу дію, але формально не входили до переліку хімічних речовин, заборонених Конвенцією про заборону хімічної зброї.
Існує чітке розмежування між забороненою хімічною зброєю, перелік якої затверджено Організацією із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), та хімічно небезпечними речовинами. До останніх може належати навіть побутова хімія, а от перелік заборонених речовин чітко визначений у трьох списках на офіційному сайті ОЗХЗ.
У цих списках відсутні і CS (хлоробензальмалононітрил), і CN (хлорацетофенон), які активно використовуються росіянами в Україні.
Таким чином, російські газові гранати не підпадають під дію міжнародних конвенцій щодо забороненої хімічної зброї, оскільки не містять заборонених речовин.
Втім, досі незрозуміло, чому міжнародна спільнота не реагує на застосування білого фосфору в українських населених пунктах.
Як захиститись від російської хімічної зброї
Для основного захисту від таких газових атак можна використовувати якісні протигази. Варто зазначити, що для повноцінного захисту необхідні сучасні варіанти протигазів, наприклад армій НАТО.
Україна має великі запаси радянських протигазів у себе на складах, проте через тривале та, інколи, неправильне зберігання, гума, використана в цих протигазах втрачає свої гнучкі властивості та починає розтріскуватись. Фільтри такого протигаза також втрачають свої захисні властивості. Якщо використовувати подібний протигаз, він не буде щільно пролягати до обличчя бійця та буде пропускати небезпечні гази прямо у маску.
Війна, яку веде РФ проти України поєднує в собі як елементи Першої Світової, коли на полях боїв використовувались бойові гази, так і сучасної «мережевої» війни.
Якісний хімічний захист Сил Оборони України має бути забезпечений сучасними засобами і технологіям, бійці мають бути натреновані для їх застосування.