АНАЛІЗ: Гід: які реформи очікуються в Україні протягом наступних чотирьох років

Окрім вимог до майбутнього членства в Європейському Союзі, Україна також потребує коштів для виживання й відновлення з двох програм: Ukraine Facility та «Механізму розширеного фінансування» Міжнародного валютного фонду 

Усе це вимагає довгого переліку реформ, про які ми звітуємо партнерам та отримуємо кошти. Цей принцип став відомим як "гроші в обмін на реформи", і в переліку реформ немає нічого, на що вже попередньо не погоджувалась Україна. 

Усі кроки обговорюються з ЄС та МВФ, і Україна виконує їх до певного дедлайну, звітує про виконання та отримує обіцяні кошти. Якщо ж не виконує – може не отримати транш або навіть отримати покарання з боку ЄС (у випадку Ukraine Facility також передбачений незалежний європейський аудит наших результатів). 

Vox Ukraine окреслили всі кроки, які Україна має здійснити протягом наступних чотирьох років: вони формують перелік загальних управлінських, секторальних реформ та реформ з управління державними фінансами. Kyiv Post переказує зміст двох досліджень. 

Антикорупція та протидія відмиванню коштів

«Антикорупційна інфраструктура» лобіювалася для протидії корупції серед держслужбовців та правоохоронців, але план дій по підтримці органів розділяється на три категорії: підтримку існуючих інституцій на тлі спроб їх дискредитації, зміцнення уже усталених інституцій та перезапуск тих, що не функціонують.

Це включає: 

• Впровадження антикорупційної програми (2023-2025) та Стратегії повернення активів;
• Відновлення прозорості в роботі Бюро економічної безпеки та Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА);
• Захист системи електронного декларування від скасування або дискредитації;
• Збільшення штату Спеціалізованої антикорупційної прокуратури(САП), Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та захист незалежності цих інституцій.

Зміна бізнес-законодавства відповідно до норм ЄС

Корпоративне законодавство повинне зробити структуру власності компаній та транскордонні операції більш прозорими, захистити права акціонерів, збільшити рівень цифровізації та розширити гендерну рівність. Інші важливі реформи включають:

• Запуск системи електронних ліцензій до кінця 2023 року;
• Відповідність законодавству ЄС про авторське право;
• Запуск суду з питань інтелектуальної власності, який формально функціонує з 2017 року;
• Створення повного переліку програм державної допомоги для бізнесу в одному місці;
• Підвищення прозорості державних підприємств та державно-приватних партнерств;

Також антимонопольне законодавство повинне дозволяти будь-кому подавати позов про концентрацію до суду без згоди Антимонопольного комітету.

Банківський сектор та фіскальна політика

Завдання номер один – уникати емісійного фінансування бюджету (так зване друкування грошей). Інші заходи включають зменшення державної власності в банківському секторі, зокрема приватизацію державних банків.

Банки України повинні зменшити частку непрацюючих кредитів (NPL ratio), а Україна повинна перезавантажити програму пільгового фінансування «5-7-9%», зосередивши її на заповненні прогалин на ринку, а не витісненні ринкових кредитів.

Розвиток широкого ринку страхування від воєнних ризиків включає розробку проєкту закону про воєнне страхування до кінця червня 2024 року, а також двох законопроєктів для страхової галузі – про оцінку та Бюро транспортного страхування.

Управління публічними фінансами

Уряд повинен поступово замінити зовнішній борг внутрішнім. Додаткові витрати мають перекриватися додатковими доходами. Інші зобов’язання по реформам включають: 

• Повернутися до середньострокового бюджетного планування;
• Оцінювати фіскальні ризики та запровадити регулярне інформування про витрати бюджету;
• Реалізувати Національну стратегію доходів, яка повинна приносити близько 3-4% ВВП – хоча документ викликав негативну реакцію з боку експертів через зменшення доступності спрощеної системи оподаткування;
• Відновити прозорість даних про бюджет, де це можливо;
• Посилити Рахункову палату України та Державну аудиторську службу.

Державні підприємства (ДП) здебільшого повинні продовжувати реформу корпоративного управління, проводити незалежні аудити та призначати членів наглядових рад.

Податкова система 

Україна хоче об’єднати систему податкових пільг та встановить моніторинг їхньої ефективності.

Велику дискусію всередині країни викликала ініціатива Міністерства фінансів щодо боротьби зі спрощеною системою оподаткування України, яку орган задекларував в Національній стратегії доходів.

Колись «спрощенка» використовувалася як інструмент для малого бізнесу та фрілансерів, але зараз компанії використовують її для легального ухилення від сплати більших податків. 

Держава вирішила боротися з цим, змушуючи найманих працівників вимагати легального працевлаштування, інакше ті, хто використовує спрощену систему оподаткування, будуть змушені використовувати касові апарати та сплачувати ПДВ після досягнення певного порогу доходу.

Податок на доходи фізичних осіб буде змінено на прогресивну шкалу замість фіксованої ставки. Міністерство фінансів заявляє, що це хороша ідея. Експерти стверджують, що ключова проблема полягає в низькій ефективності податкової служби та митного управління, а також у нездатності приймати рішення та проводити моніторинг на основі отриманих даних.

Адміністрування податків та митниця

Централізація та цифровізація є ключовими інструментами боротьби з ухиленням від сплати податків, оскільки Міністерству фінансів потрібно покрити понад трильйон гривень бюджетного дефіциту, який виник через різке збільшення витрат на армію з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Національна стратегія доходів передбачає деперсоналізацію (автоматизацію) комунікації між податковими або митними інспекторами та фізособами й підприємствами та впровадження ризик-орієнтованих підходів. Якщо це отримає кредит довіри від бізнесу, податкові інспектори отримають доступ до банківських даних платників податків (банківської таємниці).

Україна вже криміналізувала контрабанду, але вона також повинна консолідувати податкові та митні дані в Міністерстві фінансів і спростити подання митних декларацій для бізнесу онлайн.

Децентралізація

Сильні громади та місцеве самоврядування стало ключовим елементом у протистоянні з Росією на початку 2022 року, тому важливо підтримати їх, а саме:

• Не допускати підриву місцевого самоуправління призначеними президентом цивільно-військовими адміністраціями;
• Передати частину президентських повноважень місцевим органам влади шляхом голосування за необхідні поправки до Конституції та визначення розподілу повноважень між центральною владою та місцевими органами;
• Надати громадам статус юридичної особи – цей пункт не здобув однозначної оцінки серед експертів;
• Забезпечити не менше ніж 20% грантів для відновлення місцевим громадам в рамках програми Ukraine Facility на суму €1,1 мільярда ($1,2 мільярда).
• Не допустити прийняття скандального законопроекту про містобудування №5655 – станом на червень 2024 він пройшов два читання у парламенті, проте його так і не підписав президент. 

Верховенство права та судова система

Цей сектор має чималий список задач: 

• Оновлення юридичної освіти із впровадженням основ етики, таких як боротьба з плагіатом;
• Впровадження Стамбульської конвенції та Римського статуту;
• Оновлення та впровадження законопроектів, що зміцнюють дотримання прав людини, права в'язнів, боротьбу з організованою злочинністю;
• Реформування міграційної політики, особливо збільшення рівня зайнятості серед іноземців;
• Відбір суддів на прокурорів на основі їхніх заслуг в ході чесного конкурсу, а також визначення процедур покарання недоброчесних. Рівень виконання судових рішень також має підвищитися;

Державна служба

Україні потрібно реформувати критерії розрахунку заробітної плати для державних службовців, усунувши можливості для корупції й підвищивши зарплати до рівня ринкових.

Державній службі статистики слід надати більшу незалежність і покращити якість передачі даних до Євростату.

Людський капітал 

Соціальні виплати для найвразливіших верств населення повинні бути консолідовані в єдиній базі даних, а уряд має зробити їх більш систематичними та усунути хаос в порядку їх призначення. 

Житлова політика передбачатиме прийняття нового законодавства, спрямованого на полегшення придбання комунального житла та прозорого управління державним житловим фондом. У сфері освіти також передбачається прийняття кількох нових законопроектів.

Міністерство освіти і науки має завершити процес об'єднання університетів для більш ефективного використання державних коштів і реформувати пострадянські методи розрахунку фінансування стипендіатів. Наразі впровадження цієї політики спричинило дискусії між університетами й міністерством.

Енергетика, охорона навколишнього середовища та агросектор

Українська енергетика все ще обтяжена державною власністю та пострадянськими субсидіями для різних типів споживачів, тому західні партнери прагнуть впровадити в цій галузі ринкове ціноутворення та конкуренцію. Це включає:

• Українське законодавство має відповідати директивам ЄС у сферах ринків електроенергії, природного газу та атомної енергетики;
• Впровадження механізмів ринкового ціноутворення щодо викидів вуглецю та іншої моделі оподаткування вуглецевих викидів;
• Децентралізоване та більш ефективне теплопостачання на місцях;
• Збільшення обсягів енергії, що надходить з відновлюваних джерел, до 27 % до 2030 року відповідно до Енергетичного та кліматичного плану.

На жаль, впровадження ринкових тарифів на енергію відкладається до скасування воєнного стану, як зазначають автори дослідження.

Екологічна політика включає впровадження проектного законопроекту про «смарагдову мережу» (зони збереження природи) та встановлення автоматизованих систем контролю за забрудненням на всіх підприємствах, як пострадянських, так і сучасних.

Україна повинна впровадити системи моніторингу земель та Державний аграрний реєстр для фермерів, щоб зменшити корупцію у державній допомозі аграрному сектору. Фермерам також буде надано €75 млн ($81 млн) у 2024-2025 роках і таку ж суму у 2026-2027 роках на розмінування.